Не тільки мільйони податків: чим відзначились виші, якими керує Сергій Ківалов

Колишній народний депутат Сергій Ківалов, який має понад 50 років робочого стажу, продовжує активно працювати, попри скорочення своєї пенсії до 51 тисячі гривень. Політик залишається керівником одразу шести корпоративних навчальних закладів і щомісяця сплачує до державного бюджету мільйони гривень податків. Серед освітніх закладів, якими керує Ківалов, – Міжнародний університет та Київський університет інтелектуальної власності та права. Усі вони є приватними, не отримують державного фінансування, але регулярно перераховують до бюджету 18% податку на прибуток, 5% військового збору та 22% єдиного внеску на соціальне страхування працівників. Лише Міжнародний університет щороку сплачує близько 28–30 мільйонів гривень податків. Загалом, за час повномасштабного вторгнення, навчальні заклади під керівництвом Ківалова перерахували до бюджету майже пів мільярда гривень. Для порівняння, середній українець із мінімальною зарплатою у 8000 грн сплачує близько 1760 грн податків і зборів щомісяця. Таким чином, сума відрахувань, зроблених освітніми структурами Ківалова, дорівнює внескам 80 тисяч громадян — тобто населення середнього українського міста. За ці кошти, як підрахували експерти, можна було б виплачувати його пенсію протягом щонайменше 300 років. Окрім податкових надходжень, у підпорядкованих Ківалову вишах діє програма підтримки студентів-сиріт. Виплати здійснюються вже понад 25 років і фінансуються особисто самим керівником закладів. Представники навчальних закладів нагадали, що оприлюднені в мережі фото Ківалова 12-річної давності відображають період його активної дипломатичної діяльності. У 2013 році він представляв Україну у Венеційській комісії, працював у Парламентській асамблеї Ради Європи та зустрічався з високопосадовцями з ЄС, Туреччини й США. Тоді Ківалов обіймав посаду голови парламентського Комітету з питань верховенства права та правосуддя. Його робота включала контакти з президентом Міжнародного кримінального суду Філіпом Кіршем, суддями ЄСПЛ і керівництвом ПАРЄ, що вимагало багатовекторної співпраці з європейськими інституціями.