41-річна Вікторія Томас, активна й здорова жінка, раптово пережила клінічну смерть просто під час тренування в спортзалі. Її серце зупинилося, і протягом 17 хвилин вона перебувала без свідомості. Цей досвід назавжди змінив її життя — і ставлення до смерті.

Про її історію розповідає Daily Mail.

«Все стало чорним»: як це — вийти з тіла

У коментарі The Mirror Вікторія згадує: «Було відчуття, що мене не стало. Навколо — повна темрява. А потім я ніби ширяла над власним тілом, дивилась на себе згори й подумала: “У мене такі набряклі ноги”».

Згодом, переглянувши фотографії, зроблені перед нападом, вона підтвердила: ноги дійсно були набряклими — і переконана, що те, що вона бачила, не було галюцинацією.

Без попереджень і шансів

Перед зупинкою серця Вікторія відчула лише легке запаморочення. А вже за мить знепритомніла. Співробітники спортзалу та бригада швидкої допомоги боролися за її життя протягом 17 хвилин.

Її доправили до лікарні в Бристолі, де вона провела три дні в комі. Згодом лікарі імплантували їй дефібрилятор — пристрій, який ще не раз рятував їй життя, навіть після повернення до фізичної активності.

Неочікуваний діагноз: рідкісна хвороба

Під час вагітності у 2021 році Вікторії поставили діагноз — синдром Данона, рідкісне генетичне захворювання, яке вражає менше мільйона людей у світі. Прогнози були вкрай невтішні: середня тривалість життя жінок із цим діагнозом — лише 24 роки.

Найбільшим полегшенням стало те, що її син Томмі не успадкував патологічний ген.

У черзі на серце

ЗСУ запекло нищать російських окупантів: щоб підтримати їх можна перерахувати пожертви у фонди «Повернись живим» та «Сталеві крила». Стань частиною історії та захисти Україну, приєднуйтесь до 3 ОШБр. 🇺🇦

До 2022 року серце Вікторії працювало лише на 11 %. Вона потрапила до списку на термінову трансплантацію. Кожен день у лікарні здавався останнім — єдиною розрадою були обійми сина. Двоє потенційних донорів не підійшли.

Повернення до життя

У квітні 2023 року Вікторії успішно пересадили серце в клініці Бірмінгема. Уже за місяць вона повернулася додому — і до активного способу життя. Сьогодні вона знову грає у нетбол, готується до участі у Світових іграх трансплантованих у Німеччині та щодня дякує своєму донору за шанс на нове життя.

«Це — найцінніший подарунок. Я отримала другий шанс бути мамою і жити на повну», — говорить вона.