Торгуєш із Росією — готуйся до наслідків: Трамп пригрозив «друзям» Кремля

Дональд Трамп, після схвалення продажу американської зброї Україні через НАТО, знову виступив із погрозами на адресу Володимира Путіна та його партнерів. Колишній президент США пригрозив 100% митами — як проти самої Росії, так і країн, що продовжують купувати у неї нафту, тим самим фінансуючи війну проти України. Якщо за 50 днів Кремль не погодиться на припинення вогню і початок реальних переговорів — настане економічне покарання. «Ми введемо вторинні тарифи, якщо не досягнемо угоди за 50 днів. Це дуже просто — мита будуть на рівні 100%. Торгівля — мій інструмент, і вона чудово працює, коли йдеться про припинення воєн», — заявив Трамп 14 липня, перебуваючи в Овальному кабінеті разом із генсеком НАТО Марком Рютте. Може обійтись без Конгресу Таким чином Трамп вирішив діяти на випередження, навіть не чекаючи сигналу від Конгресу. Там уже кілька місяців лежить без розгляду законопроєкт сенаторів Ліндсі Грема та Річарда Блюменталя, який передбачає 500% мита на імпорт із країн, що закуповують російські енергоносії. Натомість Трамп натякнув, що ухвалюватиме подібні рішення виключно сам, як глава адміністрації. «Я не певен, що нам узагалі потрібен той законопроєкт. 500% мита — це перебір. Але вторинні тарифи, якщо угоди не буде за 50 днів — це цілком реально. Вони надзвичайно потужні», — сказав він, додавши, що економіка РФ і без того в поганому стані. Китай, Індія, Бразилія: попереджені Одразу після заяви Трампа генеральний секретар НАТО Марк Рютте виступив на телеканалі Fox News, де фактично вказав, кого стосуватимуться нові санкції. «Якщо ви сьогодні в Пекіні, Делі чи Бразилії — саме час подзвонити Путіну й сказати: “Ми досі щось у вас купуємо. Пора сідати за стіл переговорів, інакше отримаємо вторинні санкції”. Це дуже логічний крок з боку президента Трампа», — зазначив він. Китай одразу відреагував зустріччю з Лавровим Показово, що в той самий день у Пекіні пройшла зустріч між міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим і Сі Цзіньпіном. Це виглядало як пряма відповідь на ультиматум Трампа. Адже Китай — головний імпортер російської нафти: у 2024 році Пекін закупив її на $61,7 млрд. Для порівняння, загальна допомога Україні з боку США у 2024 році склала $60,7 млрд. Індія, Туреччина та Бразилія — у зоні ризику Індія та Туреччина разом імпортували нафти й нафтопродуктів на $91,7 млрд. Бразилія — ще одна країна, яку згадав Рютте — також активно купує російську нафту, попри те що має власні великі запаси. Сумніви у серйозності намірів Трампа Оглядачі не надто вірять у реалізацію обіцянок Трампа. І ось чому: Китай уже відповідав дзеркально. У квітні 2024 року США запровадили 145% мита на китайські товари, на що Пекін відповів своїми 125% тарифами та зупинкою експорту рідкоземельних мінералів, критично важливих для американської промисловості. У результаті обидві сторони понесли великі економічні збитки та домовились про зниження тарифів. З Індією та Туреччиною — теж складно З Індією тривають переговори. США та Індія готуються до укладення двосторонньої торговельної угоди до 1 серпня. Навряд чи Трамп ризикне зіпсувати відносини у такий критичний момент. Туреччина — член НАТО. Попри залежність Анкари від російської нафти, вона є стратегічним союзником США на Близькому Сході. Економічний тиск може вдарити по взаємодії в межах Альянсу. Головна схема — тіньовий флот Попри введену ще у 2022 році цінову «стелю» на російську нафту ($60), РФ успішно її обходить завдяки «тіньовому флоту» — сотням старих танкерів без реєстрації, які перевозять нафту за завищеною ціною. За даними аналітиків, 80% таких схем проходить через Китай. Проте вже понад п’ять місяців адміністрація Трампа не запровадила жодної нової санкції проти посередників, хоча за Байдена це відбувалося регулярно: по 170 нових обмежень щомісяця. Слабка ланка — Балтійське море Також експерти наголошують, що головний фокус має зміститися на Балтійське море, звідки йде 80% нафтового експорту РФ, що щомісяця приносить Кремлю понад $10 млрд.