Росіяни масово втікають з окупованого Криму та не перестають скаржитися

Колись росіяни із захопленням переїжджали до окупованого Криму, купували житло біля моря і мріяли про спокійне життя в теплому кліматі. Але реальність виявилась зовсім не такою привабливою. Як повідомляють місцеві рієлтори, сьогодні значна частина цих «переселенців» активно продає нерухомість або здає її в оренду і повертається до Росії. Одна з головних причин відтоку — війна. Росіяни, які шукали на півострові тишу й затишок, опинилися в центрі військової зони. Постійні повітряні тривоги, вибухи, велика кількість військових на вулицях і блокпости змусили багатьох передумати. Як розповідає кримська рієлторка Ксенія, навіть діти не витримують постійного стресу, у багатьох з них починаються панічні атаки. Особливо напружено в Севастополі, Керчі та Ялті. У містах — режим тиші, вечорами не працюють розважальні заклади, ресторани закриваються рано. Люди відчувають, що живуть «на військовій базі». Інша причина — економічна. На півострові важко знайти роботу, особливо для офісних працівників, менеджерів і керівників. Місцева економіка не потребує таких фахівців. Роботу ще можна знайти в будівництві, сфері послуг або в агросекторі, але зарплати низькі, а ціни — на рівні Москви, а іноді й вищі. Як розповів житель Ялти Микола, найбільше шансів у робітників з технічними спеціальностями. Але навіть вони скаржаться на сезонність заробітків та високі витрати. Охорона здоров’я — ще один біль. Доступу до якісної медичної допомоги немає. Щоб зробити КТ або потрапити до лікаря, доводиться їхати до Сімферополя або Ялти. У селах — повна відсутність медичних послуг. Усе — за гроші. Черги в поліклініках, відсутність електронного запису, а державна медстраховка майже не працює. Крім того, жителі скаржаться на регулярні перебої з водою, відключення електроенергії, зношену інфраструктуру та забруднення моря через аварійну каналізацію. Конфлікти виникають і на рівні побуту. Місцеві жителі не надто раді «понаїхавшим» з Росії. За словами пенсіонерки з Алушти, кримчани відчувають до новоприбулих зневагу — через засмічені вулиці, хамство і завищені ціни. У відповідь росіяни ображаються на «хамство» місцевих і відзначають, що кримчани — «відсталі» і «нецивілізовані». До цього додається ще й розчарування в кліматі. Літня спека, зимові дощі, бруд, шторм і вітри роблять щоденне життя некомфортним. Відпустка на морі — одне, а постійне життя — зовсім інше. Багато росіян скаржаться на нудьгу: всі екскурсії пройдені, море більше не тішить, а культурних заходів немає. Через війну — обмеження на масові зібрання, дискотеки й концерти. Утім, і можливості виїхати з Криму — обмежені. На Керченському мосту — черги, перевірки, затримки. Повернувшись до Росії, деякі колишні мешканці Криму відверто зізнаються, що вдома їм набагато краще. Як, наприклад, Олена з Комі: вона пройшла шлях адаптації, знайшла роботу, але зрештою втекла — не витримала кримської зими й постійного стресу. Єдина категорія, яка почувається в Криму відносно комфортно, — пенсіонери. Вони не потребують роботи, живуть на пенсію, мають власне житло і не чекають особливих зручностей. Хоча й вони не в захваті від цін, сервісу й погоди, однак здебільшого залишаються.