Новий початок у Чорнобилі: у дикого стада корів народилося маля

У здичавілому стаді корів, що мешкає неподалік Чорнобильської АЕС, з’явилося новонароджене телятко. Маля вже повноцінно рухається разом зі стадом, вчиться виживати в умовах дикої природи та пристосовується до життя без людського втручання. Як розповідає кореспондентка ТСН Валентина Доброта, стадо походить із села Луб’янка. Хоча тварини постійно мігрують у пошуках їжі та води, найчастіше їх вдається знайти саме в околицях цього села. Спостереження за ними потребує тиші та обережності — лише за свіжими слідами можна зрозуміти, куди рушило стадо. За дикими коровами вже шість років стежить науковець Чорнобильського заповідника Сергій Жила. Його експедиції — це багатогодинні пішохідні маршрути завдовжки не менше ніж 10 кілометрів, де кожна дрібниця має значення. За словами Жили, зараз у корів є вдосталь природної їжі, тож вони можуть забиратися далеко від населених пунктів. Саме під час чергового рейду науковець зафіксував телятко віком приблизно місяць. Минулого року, каже він, із народжених телят вижили лише двоє — малеча часто стає легкою здобиччю для хижаків. «Бугаї можуть утворювати захисну формацію, коли один стоїть попереду, а решта — позаду. Якщо вони атакують хижака групою, мають шанси відбитися, незалежно від того, чи це вовк, чи ведмідь», — зазначає Жила. Історія стада бере початок у Луб’янці, де жила самоселка Ольга Ющенко. Після її смерті у 2016 році корови вийшли на вільний вигул. Стадо вже оновилося, але інстинктивна пам’ять повертає тварин до обійстя — про це свідчить добре втоптана стежка, що веде до старого двору. У дикій природі корови не потребують доїння, тож не мають надлишку молока. З часом у деяких особин починають проявлятися риси тура — їхнього пращура. Зиму здичавіла худоба переживає завдяки жиру, накопиченому влітку й восени, коли вони активно харчуються, майже не відпочиваючи. Попри те, що Чорнобильський заповідник — не африканська савана, закони дикої природи діють і тут. Бугаї змагаються між собою за домінування, а території позначають нарівні з ведмедями. Навіть мітки хижаків не лякають здичавілих корів — під однією з ялин стадо чітко позначило свою присутність. За словами Сергія Жили, хоч головною гордістю заповідника залишаються коні Пржевальського, здичавілі корови викликають більше зацікавлення. Вони не повернуться до стану тура, але вже помітно впливають на ландшафт і екосистему — подібно до того, як це колись робили їхні давні предки.