Скандал із виплатами: чому родичам зниклих військових відмовляють у грошах

Після змін у законодавстві, які набули чинності в Україні з 1 лютого, родичі військовослужбовців, зниклих безвісти, опинилися в складній ситуації. Отримання належних виплат від держави перетворилося на виснажливий процес із численними бюрократичними вимогами — зокрема через необхідність надання документів, які інколи майже неможливо дістати. Про це публічно розповіла мешканка Києва Наталія Волоховська, яка вже понад два роки не має звісток про свого чоловіка, добровольця ЗСУ. За її словами, родини змушені доводити очевидні речі — зокрема факт смерті батьків військовослужбовця, навіть якщо ті давно померли на окупованих територіях. Через відсутність офіційних свідоцтв частину виплат блокують або перераховують на депонент, до якого родина не має доступу. «Я прожила з чоловіком 14 років. Він пішов захищати країну добровольцем, залишивши мене і двох доньок, бо був упевнений, що держава про нас подбає. Але вже понад 2,5 року — тиша і невідомість. А замість підтримки — нові перепони», — зазначає Наталія. За оновленими правилами, військовий має право скласти письмове розпорядження, в якому вказує, кому і в яких частках виплачуватимуться кошти у разі його зникнення. Якщо такого документа немає, 50% грошового забезпечення автоматично залишається на рахунку військової частини, а решта ділиться порівну між дружиною, дітьми та батьками. Однак, як наголошує Волоховська, навіть у випадках, коли батьки військового давно померли, від родин вимагають офіційні свідоцтва про смерть. Без них у документах зазначають, що «відомостей про смерть немає», і відповідно частка виплат таким «живим за документами» родичам також депонується. Жінка додає, що в її випадку батьки чоловіка померли ще під час АТО в окупованій зоні, про що було зазначено в особовій справі. Проте у ТЦК відповіли: «Поки немає свідоцтва — вони вважаються живими». Виплати, які мали б бути розподілені між нею та дітьми, військова частина поділила на три частини — ймовірно, порахувавши її та дітей як одну одиницю, а інші дві частки — за померлими батьками. Адвокатка Таміла Алексик пояснює, що новий порядок запровадили задля уникнення зловживань. Раніше були випадки, коли після зникнення військових безвісти їхні родини отримували виплати, а згодом з’ясувалося, що військовий живий — перебував у полоні або на лікуванні. Однак витрачені кошти не повертались, що створювало юридичні й етичні колізії. Відтепер частка, що підлягає виплатам родичам без розпорядження, не може перевищувати 50% від загальної суми, і вона розподіляється між дружиною, дітьми та батьками — рівними частками. Але саме відсутність точного списку документів та чітких інструкцій створює для родин ситуацію невизначеності й безнадії. За словами правозахисниці, проблема має системний характер і зачепить усі родини зниклих безвісти військових. Тому потрібне або уточнення процедури, або спрощення вимог — особливо для тих, хто не має доступу до архівів на окупованих територіях.