Чи можна викидати шкаралупу з писанок: етнологиня пояснила традиції

У традиційній українській культурі до писанок та крашанок завжди ставилися з великою повагою, адже ці яйця мали не лише святкове, а й сакральне значення. Тому навіть після Великодня шкаралупу від освячених яєць не просто викидали — з нею пов’язували чимало вірувань і обрядів. Про це розповіла кандидатка історичних наук, етнологиня Інституту народознавства НАН України Анастасія Кривенко. За її словами, наші предки ставилися до великодніх яєць дуже шанобливо, адже вірили в їхню магічну силу. Наприклад, шкаралупу з освячених крашанок часто давали домашнім птахам — вважалося, що це допоможе їм бути здоровими й приносити добрих нащадків. Також її закопували в городі, особливо разом із кістками від пасхального поросяти — щоб з неї виросла оберегова рослина, така як марена або маруна. У деяких громадах була віра, що крашанка здатна навіть зупинити вогонь. Шкаралупу, як і крихти від паски, зберігали біля образів на покуті, а в разі хвороби чи небезпеки ці крихти могли з’їдати або ними обсипали хату й худобу. Вірили, що це захистить від нечистої сили або навіть відьом. Окремий старовинний звичай — кидати перші шкаралупи у воду. Люди вірили, що вони попливуть далеко й дійдуть до душ померлих, які живуть під землею чи в далекому краї, — так ті дізнаються, що настало світле свято Воскресіння. Сьогодні такої суворої традиції немає, проте етнологиня радить не викидати шкаралупу з освячених яєць бездумно. Якщо на ній є зображення святих — наклейку варто спалити разом із шкаралупою. Також її можна закопати під деревом у саду або використати як добриво для кімнатних рослин — промиту й просушену шкаралупу подрібнюють і розсипають у вазонах. Такий підхід дозволяє зберегти повагу до традицій і принести користь у побуті.