Великдень із «дубайськими» пасками: чи це гріх — думка митрополита

Напередодні Великодня в Україні на прилавках з’являються дедалі екстравагантніші варіації пасок – від версій із фісташковим кремом та маскарпоне до формату суші й навіть із додаванням канабісу. Наскільки такі новації відповідають духовному змісту свята, пояснив митрополит Переяславський і Вишневський ПЦУ Олександр Драбинко. Паска – не для експериментів За словами митрополита, незвичні «паски» з екзотичними інгредієнтами є виключно маркетинговим продуктом, що не має стосунку до християнської традиції. «Це – заробіток. Ніякого відношення до Великодня вони не мають», – наголосив владика. Він зазначив, що паска як символ Воскресіння Христового повинна бути результатом праці людини та її вдячності Богові. Тому бажано готувати її власноруч або купувати традиційні вироби, виготовлені з любов’ю та повагою до духовного змісту свята. «Ми приносимо паски як подяку. Це – не просто хліб, це – наші старання, наші таланти, якими ми дякуємо Богові», – підкреслив митрополит. Канабіс у пасці – блюзнірство Коментуючи випадок продажу пасок із канабісом, митрополит назвав це відвертим зневажанням християнських цінностей. «Паска є символом Христа – Хліба Життя. Така “творчість” – блюзнірство», – заявив він. «Дубайський» шоколад – не для кошика Також владика висловив здивування з приводу появи «дубайських» пасок та шоколаду з цієї країни. «До чого тут Дубай? Ми дякуємо за те, що зробили самі або наші рідні – на нашій землі», – зауважив він. Чи варто купувати «освячену» паску? На полицях магазинів можна зустріти паски з написом «освячено». Проте митрополит пояснив, що це поняття некоректне – освячення відбувається не автоматично через воду, а під час молитви та благословення у храмі. «Найважливіше – це особиста молитва і подяка Богові. Вода – лише знак. Благословення має супроводжуватися участю людини», – підкреслив він. Що ще не варто класти до великоднього кошика Митрополит також нагадав, що великодній кошик – це не лише символ достатку, а й прояв милосердя. За давньою українською традицією частину принесених до храму страв віряни віддавали бідним. Щодо алкоголю в кошику митрополит зауважив: виняток можливий лише для домашнього вина, виготовленого власноруч – як частини пожертви Богові. Також він застеріг від використання священних зображень на писанках чи упаковках. Після свят ці предмети часто опиняються на смітнику, що є неприпустимим ставленням до ікон. Великдень у час війни У воєнних умовах святкування Великодня відбувається з дотриманням усіх безпекових вимог. За словами митрополита, богослужіння розпочинаються після завершення комендантської години – приблизно о 6 ранку. Ті, хто не може бути присутнім на службі, можуть освятити кошики біля храмів.