Гречка: що заважає європейцям і американцям додавати її до раціону

Існує думка, що гречка потрапила до Київської Русі з Візантії. Назва "гречка" виникла через зв'язок цього продукту з Грецією. Спочатку її вирощували в монастирях, а потім почали масово садити. Проте ця культура потрапила до греків з Китаю, де гречка відома вже понад 5 тисяч років і продовжує користуватися популярністю. В Китаї, однак, її більше використовують для виготовлення гречаного борошна, з якого роблять традиційну локшину "соба". У Київській Русі було багато родючих земель, але гречка вирізняється тим, що може добре зростати навіть на малопридатних для інших культур ґрунтах. Вона не виснажує землю, на відміну від тієї ж кукурудзи, і після збору довго зберігається. Однак чому в Європі та США гречку майже не споживають? Це пояснюється тим, що вона є невибагливою культурою, яка швидко росте. Тому в давнину її використовували здебільшого як корм для худоби. У країнах Європи, таких як Португалія, Іспанія, Франція, Бельгія та Німеччина, цю рослину навіть називали "арабською" чи "язичницькою". Навіть сьогодні, коли гречка доступна в магазинах Європи та США, місцеві споживачі вважають її смак занадто гірким. В Індії її називають "їжею бідних" або "чорним рисом", де не обсмажують її, як в Україні, а продають у необробленому вигляді. Чому ж українці так люблять гречку? Після Першої світової війни, голодомору 1930-х років, Другої світової війни та дефіциту в радянські часи, гречка стала доступною і дешевою їжею. Її можна було просто зварити на воді — і вона вже мала приємний смак, навіть без додаткових приправ.