Вчитель української мови та літератури Артур Пройдаков висловив думку про те, які твори слід прибрати зі шкільної програми. На його думку, школярам краще уникати читання травматичних історій, таких як “Федько-халамидник” Володимира Винниченка та “Украдене щастя” Івана Франка. Також він вважає, що для дітей будуть менш цікавими “Мисливські усмішки” Остапа Вишні.

Про це педагог розповів в ефірі подкасту “Літера”. Пройдаков зауважив, що в українській літературі існує стереотип, за яким вона асоціюється з “болем і розпачем”.

“Хіба ревуть воли, як ясла повні” — це дуже гарний твір, але, на мою думку, без нього учні можуть обійтися в старшій школі. Можна замінити його на інший твір Панаса Мирного. Я пам’ятаю, як маленьким читав “Федька-халамидника”. Це теж дуже травматична історія Винниченка. Я б прибрав такі твори з програми, де йдеться про драматичні історії, як, наприклад, коли Чіпка вбиває сім’ю козака Хоменка, а потім його мама здає його органам того часу”, — розповів Пройдаков.

Водночас він підкреслив важливість уникнення стереотипів, що українська література — це лише “сльози і розпач”. Тому вчитель вважає за потрібне розвантажити програму.

Також, за словами педагога, учням важко сприймати біблійні історії, зокрема “Мойсея” Івана Франка.

ЗСУ запекло нищать російських окупантів: щоб підтримати їх можна перерахувати пожертви у фонди «Повернись живим» та «Сталеві крила». Стань частиною історії та захисти Україну, приєднуйтесь до 3 ОШБр. 🇺🇦

Пройдаков зазначив, що на своїх уроках він використовує виступи сучасних стендап-коміків для порівняння гумору в українській літературі з сучасними жанрами. Це допомагає йому аналізувати реакцію школярів на гумор минулого і теперішнього часу.

“Мисливські усмішки Остапа Вишні вже не смішні для сучасних дітей. Я м’яко скажу, що це так. Нещодавно я аналізував ці тексти та показував сучасних стендап-коміків, таких як Славік Мартинюк, Антон Тимошенко та Вася Байдак”, — поділився вчитель.