Українці часто купують квартири з великою “знижкою”

Попри війну, ринок нерухомості в Україні демонструє ознаки відновлення, хоча й не досяг довоєнних показників. Українці активно купують житло, особливо в західних регіонах країни, та часто отримують значні знижки від заявленої вартості. За словами народної депутатки Олени Шуляк, кількість угод на ринку нерухомості зросла на 14% за рік, але це все ще лише 70% від рівня до повномасштабного вторгнення. Більшість угод (60%) стосується купівлі квартир, решта – приватних будинків. Найбільший попит спостерігається на заході України, причому 78% угод укладаються за межами обласних центрів, і лише 10% припадає на столицю. Важливим фактором є те, що покупцям часто вдається суттєво збити ціну на житло. Реальні ціни продажів виявляються на 25% нижчими за середні ціни в оголошеннях. Це свідчить про те, що наразі ціни на ринку диктує покупець. Найбільший попит мають невеликі старі квартири віком понад 35 років та середньою площею 48 кв. м. Новіші квартири (до 15 років) складають лише чверть угод. Водночас використання іпотеки залишається низьким – лише 4% угод укладаються з використанням цього інструменту, що відповідає показникам 2021 року. При цьому майже половина іпотечних кредитів видається в Києві та Київській області, що свідчить про низьку доступність іпотеки в інших регіонах. Будівництво нових об'єктів також відбувається повільно, особливо в Києві, де переважно добудовують розпочаті раніше проєкти. Дешеві житлові комплекси часто заморожені, оскільки інвестиції спрямовуються в преміумсегмент, що може призвести до дефіциту якісного доступного житла в майбутньому. Для розв'язання проблем на ринку житла у Верховній Раді зареєстровано урядовий законопроєкт №12377 "Про основні засади житлової політики". Цей законопроєкт має замінити застарілий Житловий кодекс 1983 року та створити ефективну кредитно-іпотечну політику, включаючи пільгову іпотеку, компенсацію вартості житла, оренду з викупом та лізинг. Також законопроєкт передбачає створення револьверного житлового фонду, розвиток соціального та службового житла, забезпечення прозорості процедур через Єдину інформаційно-аналітичну систему та затвердження Державної житлової стратегії.