Святвечір 2024 року: нова дата, історія свята, цікаві факти

Святвечір віряни святкують напередодні Різдва Христового. Від 1 вересня 2023 року ПЦУ та УГКЦ перейшли на новоюліанський календар, а тому Різдво відтепер українці святкують 25 грудня. Святвечір 2024: нова дата святкування Назва цього важливого для вірян свята походить від сполучення двох слів: "святий" і "вечір". Адже, за легендою, саме цієї ночі у Вифлеємі народився Ісус Христос, який потім став Спасителем людства. Святвечір завжди передує Різдву. Так як ПЦУ та УГКЦ від 1 вересня 2023 року перейшли на новоюліанський календар, українці тепер святкують Різдво Христове 25 грудня (раніше — 7 січня). А отже, сідати за святковий стіл ми будемо у вівторок, 24 грудня 2024 року. Звичаї на Святвечір Не менш важливою за саме свято вважалася підготовка до різдвяно-новорічних днів. Селяни в давнину ще під час жнив створювали обжинкового Дідуха та готували пахуче сіно. До Святвечора та Різдва намагалися закінчити всю важливу роботу: навести в оселі лад, прибрати, відремонтувати все, що потрібно, зайнятися рукоділлям, приготувати святкові страви. За звичаєм, потрібно було побілити приміщення, розмалювати його для зустрічі Різдва і Нового року, поприбирати в кожному приміщенні, випрати старі чи придбати нові скатертини. Також намагалися купити новий одяг для кожного члена родини. Підбирали й новий посуд. Особливо важливо було натирати мак для куті в новій макітрі (спеціальний глиняний горщик). З воску з власної випічки виготовляли свічки. Водночас під час роботи обов'язково промовляли молитву. Ще на світанку 24 грудня починали готувати кутю та узвар. Їх наші предки вважали Божою їжею. Тут важливо було дотримуватися певного ритуалу. В печі по-особливому укладали дрова, запалювали їх обов'язково "живим" вогнем (іскра від кресала або тертя двох деревинок), брали набрану на світанку (непочату) воду, на якій заварювали пшеницю. В кожному регіоні України існували свої традиційні рецепти куті. Але зазвичай її готували із зерна, сухофруктів, горіхів, меду. З першими променями сонця відкривали всі вікна в оселі, а також ворота у двір, щоб впустити до свого обійстя хороший урожай, багатство. Освяченим маком обсипали домашню худобу, погреби та комори. Це, за повір'ями, захищало від злих сил. Коли все було готово, господар та його старший син вносили до хати "Святки" — ритуальні символи різдвяних свят. Батько ніс "непочату" воду, а син — три колоски. Також заносили Дідух, який обов'язково ставили на покуті, біля ікон. Пахучим сіном встеляли підлогу та стіл. Цікаво, що існувала традиція застеляти стіл на Святвечір двома скатертинами. Першою покривали сіном і вона призначалася добрим духам. Зверху по кутах столу розкладали голівки часнику. Тоді накривали ще однією скатертиною. В центрі столу ставили кутю та пісний хліб. Було заведено не їсти цілий день, аж до першої зірки. Це правило не стосувалося хворих, вагітних, дітей. Тоді одягали гарний новий одяг і сідали за стіл. На Святвечір заборонялося ходити в гості, позичати гроші, йти з дому. Перед початком господар оголошував молитву. Як правильно вітатися на Святвечір? Віряни кажуть: "Христос народився!" та відповідають на це привітання: "Славімо Його!". Страви на Святвечір: що приготувати Святвечір припадає на останній день Різдвяного посту, а тому на святковому столі повинні бути лише пісні страви. Вечерю часто називають "багатою", тому що на столі повинно бути 12 страв. На Святвечір традиційно готують: кутю; борщ із "вушками"; грибну юшку; голубці; вареники; мариновані гриби; маринованого оселедця; тушковану капусту; заливну рибу; узвар; квасолю; пампушки. Що не можна робити на Святвечір Одягати брудний, старий одяг. Працювати по дому або у дворі. Відмовляти в допомозі. Сваритися і лаятися (особливо за столом). Рибалити й полювати. Народні прикмети Зоряне небо на багату кутю — до хорошого урожаю гороху. Місячна ніч означає, що вродять баштанні культури. На деревах ожеледь — вродить садовина й горіхи. Іде сніг — на хороший урожай яблук. Сніг чи іній означають, що літо буде мокрим. Чисте зоряне небо — на урожайне та сухе літо.