Жорсткий Майдан у Грузії: ситуація загострилась

Протести в Грузії тривають уже шостий день, знову загострюючи політичну ситуацію в країні. У Тбілісі тисячі людей зібралися перед парламентом на акцію протесту проти проросійської правлячої партії "Грузинська мрія". Силові структури знову вдаються до жорстких методів розгону мітингувальників, застосовуючи водомети, сльозогінний газ і гумові кулі. За останніми даними, вже понад 400 осіб було затримано, серед яких – опозиційні лідери та активісти. Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі засудила дії силовиків, заявивши, що використання силових методів розгону є непропорційним і нагадує розгін Євромайдану в Україні в 2013 році. Вона також зауважила, що багато затриманих отримали серйозні травми, зокрема переломи та відкриті рани. Протести стали відповіддю на рішення прем'єр-міністра Грузії відмовитись від переговорів про вступ до ЄС до 2028 року, що спричинило обурення серед частини населення. Масові акції проти уряду охопили не лише столицю, а й інші міста Грузії. Протестувальники вимагають відставки уряду і проведення нових парламентських виборів. Водночас на міжнародній арені реакція на насильство з боку грузинських силовиків була різкою. Латвія, Литва та Естонія вже запровадили санкції проти міністра внутрішніх справ Грузії, а США призупинили стратегічне партнерство з Тбілісі. Реакція Грузії на внутрішні протести, зокрема жорстоке придушення мирних демонстрацій, спричинила дипломатичну кризу. Багато представників урядів і дипломатичних установ ЄС, а також посли Грузії в кількох західних країнах, пішли у відставку через незгоду з діями влади. Паралельно, в Росії почали поширювати теорії про "український слід" у протестах, заявляючи, що основними учасниками акцій є українці, молдовани та білоруси. У той час, як міжнародна спільнота продовжує слідкувати за ситуацією в Грузії, внутрішня напруга залишається високою. Протестувальники продовжують виявляти рішучість у своїх вимогах, а уряд Грузії – тримати контроль над ситуацією, незважаючи на глобальний тиск та критику.