Як складається “Пташки” з “Азовсталі”, яку звільнили з російського полону

Учасниця російсько-української війни, парамедикиня Катерина Поліщук, яка отримала позивний "Пташка", стала одним із символів безстрашності та вірності своїй державі в умовах кривавої війни, що розпочала країна-агресор. Перебуваючи у підземеллях останнього рубежу оборони Маріуполя – заводу "Азовсталь" із іншими бійцями ЗСУ, вона сміливо виконувала патріотичні пісні, що стали підтримкою для захисників. 4 місяці і 1 день дівчина провела у російському полоні, після звільнення з якого зазначала, що стала "мертвою всередині". Як же зараз живе Катерина Поліщук та що вона заповіла на випадок своєї смерті. Чим займається "Пташка" з "Азовсталі" У особистому Instagram "Пташка" неодноразово зізнавалася, що незважаючи на всі жахливі події, які їй довелося пережити, не може залишатися осторонь жорстокої війни. "Так вже вийшло, що ця дівчинка народжена для війни. Вона не вміє жити без свободи. Вона не вміє висловлювати свої емоції правильно. Вона не може жити без схвалення. Вона потребує перезавантажень і підтримки. Вона не вміє приймати правильні рішення. Вона тільки навчається обирати себе. Але вона точно знає де її місце і коли її час. І мій час зараз", – написала парамедикиня. Наразі захисниця часто проводить благодійні збори та, судячи з її соцмереж, активно співпрацює із військовими, що виконують бойові завдання на Покровському напрямку. Катерина Поліщук зізналася: думала, що найстрашніше пережила на "Азовсталі", проте все виявилося зовсім не так. Перебуваючи у Донецькій області, українка зазначила: "Це найгірший і найважчий етап цієї війни. За усі 10 років. За мої 3,5 роки". Катерина Поліщук має проблеми зі сном Як не дивно, жахливі події повномасштабної війни та умови російського полону не проходять без наслідків. Катерина Поліщук поділилася, що зараз у неї виникли серйозні проблеми зі сном, через які вона змушена приймати сильні снодійні препарати. "Спробувала сьогодні без них – от результат. Пʼята ранку, а я дивлюсь надцяте відео на кшталт "Стосується кожного" і зробила манікюр. Тому, якщо виникатимуть питання з приводу манікюру, – можу зарекомендувати 3,5 роки фронту, полон і оточення. Тоді ви ще й вишивати почнете, складати орігамі і дивитись відео, які вимикають мозок від думок хоч на трошки. А ще під снодійними сни з шматками людей особливо деталізовані. Таке собі. Сни завжди дикі, але без таблеток бувають страшенно тривожні. А тут я прокидаюсь хоч і важко, але спокійна", – розповіла захисниця "Азовсталі". "Пташка" також зізналася, що для покращення свого ментального здоров'я працює із психіатром, який і виписує їй необхідні ліки. Що захисниця заповіла на випадок своєї смерті Оскільки Катерина Поліщук не змогла жити спокійним, "мирним" життям, а наважилася продовжити боротьбу за Україну, вона вирішила написати своєрідний заповіт. Парамедикиня звернулася до громадян Батьківщини, де закликала плекати все українське та щиро ненавидіти російське. "І от не додумайтесь плакати на моєму похороні. Кожен раз коли захочеться плакати – донатьте на дрони, якщо вже закінчиться війна – допомагайте дитячим будинкам та сімʼям полеглих. Турбуйтесь про вдів. Принесіть відро води, прибийте поличку, нарубайте матері дров. Вони віддали найдорожче за ваш спокій. Одягніть жовтий, помаранчевий чи червоний одяг на прощання зі мною. Уявіть, як то буде гарно. Не несіть мені квіти, хоч я їх і люблю. Подаруйте їх своїм матерям. Подаруйте їм любов, бо мені вже буде на квіти всерівно", – написала дівчина. Захисниця із позивним "Пташка" заповіла, аби після смерті її "не закопували в землю". Катерина Поліщук хотіла би, щоб її прах розвіяли на горі в селі Тухля Львівської області, аби вона могла "літати". До того ж парамедикиня закликала не звинувачувати нікого, окрім росіян та не сіяти розбрату всередині Украіни. "Співайте гучно. Співайте українською. Розмовляйте українською. Живіть українською. На прощанні співайте дурнуваті пісні і памʼятайте, як любила співати я. Заспівайте про бабу, що накурила журавля, про файне місто Тернопіль, про що завгодно. І про Маріуполь заспівайте. Там я залишилась. Там я правда жила. Плекайте ненависть до всього російського. Це перманентно, не залежно від моменту моєї смерті", – зауважила українка.