Дружину і трьох дітей вбила російська ракета: як нині живе Максим Кулик

11 листопада 2023 року російська армія вдарила по житловій п'ятиповерхівці у Кривому Розі, забравши життя 32-річної Олени Кулик та її трьох малолітніх дітей. У той момент, коли ракета влучила в будинок, Олена годувала свою двомісячну доньку, а старший син та молодший хлопчик загинули миттєво. Максим Кулик, який на той час перебував на кухні, залишився живим, адже завдяки випадковому руху відвернувся і опинився на нижчому поверсі, куди провалився через руйнування будівлі. Після цієї трагедії Максим звернувся до українців, подякувавши за підтримку в ці важкі часи. Він відзначив, що його почуття до росіян — це біль і ненависть, адже вони забрали в нього найцінніше. Трагедія, яка обірвала життя молодої родини, стала ще одним жахливим прикладом агресії Росії, яка не тільки вбиває українців, а й руйнує цілі сім'ї. 11 листопада у Кривому Розі пройшли похорони Олени та її дітей. Для Максима, який втратив усіх, кого любив, це стало важким ударом, від якого йому буде важко оговтатися. Підтримка громадськості та близьких допомагає йому пережити це неймовірне горе. Один із друзів родини, криворізький фотограф Олександр Дігтяр, розповів, що Максим зараз не може навіть говорити про трагедію, адже біль від втрати настільки сильний, що він «має штора на очах». Цей випадок не єдиний, коли російські ракети забирають життя невинних українців, зокрема дітей. За даними Уповноваженого з прав людини, з початку повномасштабної війни Росія вбила 575 дітей і ще понад тисячу отримали поранення. Це лише один із прикладів того, як Росія порушує міжнародні угоди і Женевські конвенції, які покликані захищати цивільне населення під час бойових дій. У Кривому Розі, біля місця трагедії, люди залишають квіти та дитячі іграшки, віддаючи данину пам'яті загиблим. Місто оголосило 13 листопада Днем жалоби, вшановуючи жертви ракетної атаки. Жителі Кривого Рогу та всієї України висловлюють свою підтримку Максиму Кулику, адже кожна трагедія такого масштабу — це біль для всієї нації. Зараз Максим намагається жити далі, хоча важко уявити, як можна знайти сили після такої катастрофи. Він говорить, що найбільше пам'ятає, як діти приносили йому радість, і він мріяв про четверту дитину. Тепер, залишившись самотнім, він намагається знайти розраду в підтримці рідних та друзів, хоча йому дуже важко впоратись із цією втратою. Трагедія Максима Кулика є лише одним із численних прикладів безжалісної агресії Росії, яка не зупиняється навіть перед знищенням сімей. Ці події вкотре наголошують на необхідності міжнародної підтримки та рішучих дій для припинення російських військових злочинів.