Як зараз живе Ярослав Базилевич, який втратив усю родину внаслідок ракетного удару у Львові

Вбивство дружини та дочок львів'янина Ярослава Базилевича російською гіперзвуковою ракетою стало жахливим нагадуванням про небезпеку війни в Україні. 4 вересня, у день народження молодшої дочки, Ярослав прокинувся від страшного сну. Його дружина планувала святкування, перебуваючи в Парижі, і попросила старших дочок, Ярину та Дарію, підготувати свято. Ярослав хотів подарувати іменинниці телефон, але замість цього відвідав Личаківський цвинтар, де вісім днів тому поховав свою родину. Цей трагічний випадок вразив всю країну, підкресливши, що навіть у Львові, одному з найспокійніших міст України, немає захисту від війни. "Спогади про них допомагають мені йти далі", – поділився Ярослав у своєму першому інтерв'ю після трагедії. Львів, що прийняв понад 150 тисяч біженців, став свідком трагедії, яка змусила людей усвідомити, що безпечних місць не існує. На похоронах родини Базилевич тисячі людей висловили свої співчуття. Мер Львова назвав цю подію "найстрашнішою в своєму житті". Президент України Володимир Зеленський звернувся до світу з закликом вжити заходів проти терору. Ярослав, відвідуючи цвинтар, розмірковував, чи зможе жертва його родини спонукати світ до дій. Він тихо піднявся до могил своїх близьких, згадуючи про їхнє життя і мрії. У зруйнованому будинку сім'ї залишилися лише спогади. Ярослав часто відвідує місце трагедії, намагаючись зберегти те, що залишилося. Його старші дочки, Ярина і Дарія, мали свої захоплення та мрії. Ярина любила скелелазіння, а Дарія досліджувала сімейну історію. Наймолодша Емілія була життєрадісною дівчинкою, яка любила співати. Того ранку, коли ракета вразила їхній дім, у родині все здавалося спокійним. Ярослав сподівався, що його близькі в безпеці, але став єдиним, хто вижив. На похороні Ярослав з розпачем вдивлявся в фотографію Емілії, висловлюючи вдячність за щасливі роки, проведені з родиною. Скорбота у Львові триватиме довго, люди продовжують приходити до могили, залишаючи квіти та молитви.