Як підготуватись до важкої зими та чи існує загроза блекауту

Українців очікує один із найскладніших опалювальних сезонів. Жорсткі графіки під час літньої спеки можна сприймати як тренування: за найгіршим сценарієм такі графіки повторюватимуться і взимку. Однак якщо у червні-липні українці страждали без електроенергії через спеку, то в грудні-лютому доведеться справлятися з морозами. Три сценарії розвитку ситуації: що буде взимку та яка існує загроза Ситуація з відключеннями електроенергії взимку залежить не лише від того, наскільки ефективно працюватимуть енергетики. Є дві невідомих, які можуть кардинально вплинути на стан енергосистеми взимку. Це температура повітря та наслідки атак з боку РФ. Якщо в Україні будуть сильні морози, то уникнути відключень буде вкрай складно. Разом із тим, руйнівні атаки з боку РФ здатні в окремих районах і населених пунктах спричинити короткостроковий блекаут. Директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко впевнений: "Узимку, що б ми не робили, якщо буде мороз мінус 10-15°C, то обмеження у 10-14 годин на добу неминучі". Якщо ж температура взимку триматиметься близько нуля, то тривалість відключень буде меншою. Разом з тим, якщо російські військові вкотре атакуватимуть об'єкти енергетичної інфраструктури та досягнуть хоча б частини цілей, це може призвести до більш тривалих відключень. Наприклад, у червні, в період максимальної спеки, найжорсткіші графіки відключень (діяли в Києві, Київській та Дніпропетровській областях) передбачали відсутність електроенергії впродовж семи годин поспіль та період з електроенергією – дві години. Тож упродовж доби світло включали всього лиш на шість годин. "Якщо завдаватимуть ударів... по вивідних пристроях атомних станцій... то нам буде дуже боляче. І за певних умов електрики може не бути 1-2 доби", – каже Харченко. В Міненерго розповідають: свої оцінки та сценарії можливих відключень електроенергії у відомстві вже давно підготували. Водночас від публічних прогнозів намагаються утриматись. "Тут дуже обережна комунікація має бути. Є, звісно, щонайменше три сценарії. Зараз відновлення йде дуже високими темпами. Не все можна розповідати, але те, що треба робити впродовж восьми місяців, у нас за два місяці роблять", – розповідають у міністерстві. Ймовірно, за гіршим сценарієм, українцям доведеться взимку жити з графіком, який діяв під час літньої спеки. Водночас у випадку, якщо Росія не зможе чи не стане завдавати нових руйнівних ударів по енергетиці, ситуація може бути дещо кращою. Але у будь-якому разі експерти радять готуватися до гіршої з можливих ситуацій. Готуватись треба до відключення на один-два дні, хоча ситуація може бути значно кращою Якщо до повномасштабної війни в Україні питання енергоефективності розглядали тільки задля заощадження енергоресурсів, то зараз – це також можливість зберегти комфортні умови навіть із перервами в теплопостачанні. У Державному агентстві з питань енергоефективності розповідають, що більша частина тепла з будинку втрачається трьома шляхами: через двері та вікна, через дах і через зовнішні стіни. Відповідно, їх необхідно утеплювати. Найбільш доступний варіант, який може обрати кожен, – утеплити вікна поролоновими смужками, підтягнути дверні петлі та додатково оббити самі двері, задути монтажною піною місця виходу та входу труб з оселі. Також варто відрегулювати вікна: це допомагає унеможливити втрату тепла через нещільне закриття. "Необхідно підвищити теплоізоляцію вхідних дверей, звертаючи увагу на низ, верх та бічні стики між дверима й стіною. Щільні штори допомагають утримувати тепло в оселі, але заважають надходженню тепла з радіаторів. Товстий килим знижує тепловитрати, які йдуть через підлогу. Модернізація системи вентиляції, а саме рекуперація тепла, – це реальний спосіб економії", – радять у Держагентстві. Будинок із високим класом енергоефективності здатен утримувати тепло впродовж тривалого періоду без опалення. Тоді як у неутепленій панельці може бути холодно навіть з працюючим опаленням. Утеплення в масштабах багатоповерхового будинку можливе, тільки якщо об'єднатися всім будинком (наприклад, створити ОСББ). Річ у тому, що "клаптикове утеплення" (коли утеплювачем обшивають зовнішню стіну тільки однієї квартири) може лише нашкодити. В ситуації, коли утеплювач не розміщується по всьому будинку по периметру, може зміщуватись точка роси. В сусідній квартирі через "клаптикове" утеплення може з'явитись пліснява, крім того, накопичення вологи в стінах рано чи пізно призведе до виникнення тріщин. Утеплювати треба всю конструкцію. "Це стіни, фундаменти, стелі, горища, підвали тощо. Використовуйте для їхнього утеплення такі матеріали, як пінополістирол, екструзійний пінополістирол, мінераловатні плити, базальтові плити, енергоощадні фарби. Непоганий варіант – спеціальні кількашарові системи утеплення", – радять в агентстві. Найкращий варіант: запросити енергоаудитора, який проаналізує стан будинку та прорахує товщину та матеріал утеплювача, який забезпечить збереження тепла в будинку. "Утеплення конструкцій, які відкриваються. Це вікна, кватирки, двері, балкони. Встановлюйте двокамерні склопакети у вікна та на балконах. Коли будете міняти вхідні двері, підганяйте їх за розміром та утеплюйте усі стики. Старі двері можна використати як додаткові (подвійні двері), якщо це конструктивно можливо", – зазначають у Державному агентстві з енергоефективності та енергозбереження. Майбутній опалювальний сезон, імовірно, буде складним. Проблеми можуть виникнути і з опаленням, і з енергопостачанням. А як наслідок: може погіршитися ситуація і з водопостачанням. Проте, якщо підготуватися до проблемного опалювального сезону і на рівні квартири, і на рівні будинку, усі проблеми можна подолати.