10 мудрих цитат легендарного актора Богдана Ступки про життя, любов та Україну

Сьогодні, 27 серпня, легендарному актору театру та кіно Богдану Ступці могло би виповнитися 83 роки. Серце артиста, який завжди прагнув розвивати і популяризувати українську культуру, зупинилося через тяжке онкологічне захворювання. Протягом усієї творчої кар’єри лауреат Шевченківської премії демонстрував високий рівень професіоналізму, що надихав та викликав захоплення людей різного віку. Його мудрі, подекуди метафоричні, вислови так чи інакше вплинули на свідомість співгромадян. Особливе ставлення Богдана Ступки до сцени можна було побачити не лише під час вистав. Знаменитість не втрачав можливості порівняти реальне життя з театром, розкриваючи громадськості приховані сенси. "Західні критики кажуть, що східноєвропейський театр набагато цікавіший ніж західноєвропейський. А нам утовкмачують, що ми ніщо і нічого не варті. Потрібно хотіти побачити і почути, а не піддаватися на рекламу і чиюсь сторонню думку". Відрізнявся актор від інших і своїм унікальним, теплим ставленням до життя, кожен момент якого він навчився цінувати. "Життя дуже коротке, щоб прокидатися вранці з наріканнями. Так що любіть тих, хто відноситься до вас з повагою, пробачайте тим, хто не правий, і знайте, що все в цім світі швидко минає…" https://www.youtube.com/watch?vMLMcDB9j3sA&embeds_referring_eurihttps%3A%2F%2Fwww.obozrevatel.com%2F "Треба постійно бути закоханим. Не тільки в жінку, не тільки в каштан, не тільки в місто. У все, що є у житті, треба бути закоханим. І треба радіти. Треба навчитися радіти". Особливе місце в серці Богдана Ступки займала й Україна. Він завжди намагався донести до молодого покоління важливу думку: кращого місця ніж Батьківщина в світі не існує. Недарма актору дорікали, що він "збожеволів на своїх українцях". "Мрією мого життя було, щоб українська культура стала відома в усьому світі. Мрії повинні здійснюватися, і я щасливий, що маю можливість сприяти цьому". "Я бачив величну Амазонку, але подих у мене перехоплює від спокійної величності Дніпра… Розкіш Версалю вразила мене, та мені більше до вподоби затишна краса Масандрівського палацу в Криму… Я бачив ще багато чого, але я люблю Україну. І вірю: ви теж любите!" "Головне, що варто розуміти українцю, – це те, що він унікальний, тому що вільний!" Артист ніколи не приховував свою відверту зневагу до надто самовпевнених та пихатих людей. Він цінував працьовитість і був переконаний: прогрес існує лише завдяки сумнівам. "Я, як і Франко, трудоголік. В юності я мріяв бути рантьє, а все життя працюю. Жах якийсь. Потрапляю в театр – і не можу додому відлучитися навіть пообідати. Затягує. Цілий день тут сидиш. Міркуєш, розмовляєш з людьми, аналізуєш". "Якщо повіриш в те, що кожен твій крок на сцені – велике мистецтво, то це вже катастрофа! Тільки сумнів дає прогрес". "Роби справу чесно, з душею – і твоє до тебе прийде... Але це не означає, що вже завтра з’являться золоті гори". "Треба вміти радіти успіхам інших, а заздрість і гординю в собі тиснути, бо вони до добра не приводять". https://www.youtube.com/watch?v6OoojdKkJMw&embeds_referring_eurihttps%3A%2F%2Fwww.obozrevatel.com%2F Усе життя лауреат Шевченківської премії неймовірно пишався культурою рідного краю, тому не лише ділився з громадськістю своїми здобутками, а і вміло декламував напрацювання колег.