19 лютого 1954 року Крим передали Україні. Офіційною причиною назвали “спільність економіки і територіальну близькість”. Але насправді все було значно складніше.

Після депортації кримських татар у 1945 році Крим був у руїнах. Економіка занепала, а замість кримських татар на півострів переселяли людей з інших регіонів СРСР, які не могли дати ради з місцевим кліматом і особливостями землеробства.

Ситуацію оцінив Микита Хрущов, який таємно відвідав Крим у 1953 році. Він був вражений запустінням земель.

На початку 1954 року для партійного керівництва склали довідку про стан сільського господарства Криму, де йшлося про різке скорочення посівних площ. 25 січня 1954 року на засіданні Президії ЦК КПРС під головуванням Георгія Маленкова ухвалили рішення про передачу Криму Україні. Проект указу затвердили швидко і одноголосно.

Передача Криму УРСР мала логічне пояснення: Україна і Крим були тісно пов’язані економічно та інфраструктурно. До того ж саме з України йшла головна допомога на півострів. Північнокримський канал, який планували будувати ще з 1951 року, стало легше реалізувати в рамках однієї республіки.

ЗСУ запекло нищать російських окупантів: щоб підтримати їх можна перерахувати пожертви у фонди «Повернись живим» та «Сталеві крила». Стань частиною історії та захисти Україну, приєднуйтесь до "Гвардії Наступу". 🇺🇦

Передача Криму Україні давала шанс на відновлення економіки, інфраструктури та курортів півострова. Хрущов не діяв одноосібно. Рішення про передачу Криму приймали на найвищому партійному рівні. Оскільки Хрущов ділив владу з впливовими людьми з “сталінської гвардії”, то вони й підтримали це рішення. Передача Криму не була “хрущовським волюнтаризмом” і не згадувалася як така при його поваленні у 1964 році.

Сьогодні історики все ще сперечаються про причини передачі Криму. Дехто вважає, що це було зроблено для “міцнішого прив’язання України до Москви”. Незалежно від причин, передача Криму в 1954 році мала значний вплив на долю півострова.