Під Макроном, Шольцом і Орбаном захиталась влада: про що говорять результати виборів до Європарламенту

На виборах до Європейського парламенту, які завершилися 9 червня, перемагає проукраїнська Європейська народна партія (ЄНП). Вона здобуває 185 місць із 720 у новому скликанні ЄП. Другою за чисельністю фракцією залишається Прогресивний альянс соціалістів і демократів, який отримує 137 місць. У трійці лідерів – об'єднання лібералів "Оновлюючи Європу" – 79 місць. Далі розташувалися європейські консерватори і реформісти – 73 місця, у правих націоналістів об'єднання "Ідентичність і демократія" 58 місць. Результати цих виборів для України є прийнятними, адже у більшості країн перемогу здобула проукраїнська ЄНП, членом якої є президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Однак, як це зазвичай буває під час виборів до Європарламенту, громадяни по всьому блоку використали голосування як фактичний референдум для власних національних урядів. Так, опозиція, яка виступає проти допомоги Україні, завдала поразки партіям лідерів Франції, Німеччини, Бельгії та Австрії. Партія президента Франції Макрона отримала удвічі менше голосів (15,2%), ніж "Національне об'єднання" Марін Ле Пен (32%). Після публікації підсумків виборів Макрон розпустив Національні збори (нижня палата парламенту) та оголосив позачергові парламентські вибори, які призначені на 30 червня та 7 липня. Негативні результати правлячих партій у таких країнах, як Франція, Німеччина та Угорщина, були сприйняті як удар по їхніх лідерах. Проукраїнська більшість уже формується, але праві наступають Згідно з підсумками виборів, у більшості країн ЄС перемогу здобула Європейська народна партія. "Вже скоро ми почнемо працювати над створенням нової сильної більшості, будувати мости між однодумцями. Нова більшість у Європарламенті буде проєвропейською та проукраїнською", – пообіцяла фон дер Ляєн. Результати показують, що президентка Європейської комісії вийшла з голосування з можливою коаліцією соціалістів, лібералів і власної ЄНП. Очікується, що разом ці три групи, які підтримували її під час її поточного терміну, матимуть близько 407 голосів. Хоча їй потрібен лише 361 голос у парламенті. Дві праві групи в Європарламенті – "Європейські консерватори та реформісти" та група "Ідентичність і демократія" – контролюватимуть 131 місце. Це не рахуючи 15 законодавців від "Альтернативи для Німеччини", 10 представників партії "Фідес" прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, шести членів польської партії "Конфедерація" та трьох членів прокремлівської партії "Відродження" у Болгарії. Якби ультраправі сформували єдину групу, вона стала б другою за величиною силою в парламенті після традиційно домінуючої ЄНП. Суперництво та розбіжності в їхніх лавах поки що роблять такий сценарій малоймовірним, проте їхня чисельність дедалі більше чинитиме тиск на політику ЄС. Ще один показовий результат цих виборів –після 5 років, протягом яких Брюссель зробив "зелений курс" своїм фірмовим знаком, виборці відвернулися від екологічних партій та проголосували за виключення їхніх представників з парламенту. Треба зазначити, що зелені є доволі активними прихильниками допомоги Україні, тому для нас це певною мірою невтішна звістка. Франція: Макрон оголошує дострокові вибори Ультраправі тріумфують, а табір прихильників Макрона зазнає краху – такий головний підсумок виборів у Франції. Макрон вже визнав, що партії, які виступають проти допомоги Києву, посилили свої позиції за підсумками виборів до Європарламенту. Ультраправе "Національне об'єднання" здобуло перемогу, отримавши 31,5% голосів – більш ніж удвічі за президентську коаліцію, яка отримує 15%. Зважаючи на такий перебіг подій, президент Франції оголосив про розпуск Національних зборів та призначив вибори до законодавчих органів на 30 червня та 7 липня. Востаннє президент розпускав нижню палату парламенту 1997 року. Марін Ле Пен, яка має доволі неоднозначну позицію стосовно України та РФ, після оголошення попередніх результатів виборів до Європарламенту заявила, що її партія "Національне об'єднання" показала найвищий результат за останні 40 років. "Ми готові до влади, готові покласти край масовій імміграції, зробити купівельну спроможність пріоритетом, готові відродити Францію", – заявила вона. Позачергові загальні вибори можуть призвести до того, що Макрону доведеться працювати з прем’єр-міністром від ультраправих євроскептиків. Німеччина: чи виживе уряд Шольца? Соціал-демократична партія канцлера Німеччини Олафа Шольца показала найгірший результат за всю свою історію на виборах до Європейського парламенту, опустившись на третє місце після ультраправої "Альтернативи для Німеччини". Великі втрати і у партнерів по коаліції – підтримка "Зелених" впала майже вдвічі. Правоцентристські християнські демократи стали безсумнівними переможцями, набравши більш ніж 30 відсотків голосів. Крайня права партія "Альтернатива для Німеччини" (AfD) також показала високі результати, посівши друге місце з 16 відсотками, що на 5 процентних пунктів більше, ніж на виборах до ЄС у 2019 році. Тим часом соціал-демократи Шольца набрали менше 14 відсотків, що є надзвичайним падінням для партії. У 2019 році партія набрала лише 15,8 відсотка, що на той час також вважалося катастрофічним результатом. Хоча чергові вибори мають відбутися не раніше осені 2025 року, постійна внутрішня боротьба щодо багатьох питань – від війни Росії проти України до бюджету – підігріла припущення про те, що уряд може впасти задовго до цього. Так, генеральний секретар ХДС Карстен Ліннеманн засумнівався, що Шольц збереже повноваження керівника країни, та звинуватив політику правлячої коаліції у підйомі проросійської "Альтернативи для Німеччини". До речі, "Альтернатива для Німеччини" ("АдГ") на сході країни випереджає всі інші партії, набираючи близько третини голосів. Угорщина: для Орбана не все так гладко Партія Орбана "Фідес" хоча й перемогла на виборах у ЄП, але втратила позиції, що є найгіршим результатом за 14 років її правління. "Фідес" посіла перше місце, набравши 44%, але це набагато менше, ніж 52% на останніх європейських виборах у 2019 році. Партія "Тиса" Петера Мадяра, який став головним суперником Орбана, отримала близько 30% голосів. Охарактеризувавши голосування в ЄС як "загальноєвропейські вибори миру або війни", Орбан заявив, що угорці "ясно дали зрозуміти, що вони хочуть миру". Опозиціонер Мадяр також привітав результати голосування. "Очевидно, що це Ватерлоо влади Орбана, це початок кінця", – сказав він прихильникам. Що ж, проблеми в економіці, корупція, авторитарні методи управління та суперечливі реформи створили всередині Угорщини значний прошарок невдоволеного суспільства, а тут ще й з’явився молодий та енергійний опонент, який, здається, не збирається спинятися. Австрія: потенційна загроза для України Австрійська ультраправа Партія свободи здобуває впевнену перемогу, набравши 27% голосів. Правляча правоцентристська Народна партія посідає друге місце з 23,5%. Герберт Кікль, лідер Партії свободи Австрії, описує Угорщину як свою "модель", а тому аналогічно налаштований щодо України. Чинний канцлер Австрії Карл Негаммер вважає АПС та Кікля прокремлівськими через їхнє ставлення до війни в Україні. Нині Кікль лідирує на виборах канцлера за результатами опитувань. За його словами, у разі перемоги цієї осені він накладе вето на фінансову допомогу ЄС для України, на українські європерспективи та "шкідливі" санкції проти РФ. Результати ще доволі позитивні? "Моя оцінка результатів виборів до Європарламенту доволі позитивна. Загалом не відбулося того, чого ми очікували, що крайні праві партії наберуть дуже багато голосів. Тобто вони дійсно набрали більше, ніж на минулих виборах, і тенденція збільшення впливу правих у ЄС чітко простежується, але нині баланс у парламенті залишиться той самий. Крайні праві посилять свої позиції, але центристські партії утримали свою загальну позицію. Також позитивно те, що Урсула фон дер Ляєн вже заявила, що є шанси сформувати широку коаліцію проукраїнських сил у парламенті", – розповів нардеп, голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко. "У більшості країн перемогу здобула Європейська народна партія, членом якої є президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яка має чітку проукраїнську позицію. Це безумовно дуже гарна новина для України. Прикро, що, наприклад, "Альтернатива для Німеччини" така, знаєте, неонацистська, проросійська партія, яка, найбільше і фінансується Кремлем, отримала доволі гарні результати у важливій для нас Німеччині. Це потенційна загроза, як і перемога ультраправих у Австрії. Водночас угорська партія Орбана "Фідес" хоча й взяла більшість у Європарламент, але це найгірші її результати за останній час. Тобто це може значити, що угорці нарешті зрозуміли, хто такий Орбан, і його популярність впала. Це крок у бік демократії, тому що Орбан почав перетворювати країну на авторитарну. Тобто він дуже такий "стронгмен", як кажуть, який тримається за владу і почав знищувати інститути демократії. А ці вибори – протест проти цих тенденцій. І це позитивний сигнал", – зазначив Олександр Мережко.