Вікові обмеження при прийомі на роботу: чи порушує це закон та як з цим боротися

В Україні законодавством заборонено обмежувати під час працевлаштування вік майбутнього працівника. Але тисячі компаній все одно досі озвучують побажання "до 45 років". І це в умовах рекордного дефіциту кадрів, коли робітників критично не вистачає. Ейджизм спотворює ситуацію, дискримінує чи не найбільшу групу населення, заважає розвитку економіки та приносить збитки для всіх. Про те, як роботодавці порушують закон і що варто знати, читайте в матеріалі. "Балувані" роботодавці На сайтах великих кадрових порталів можна зустріти сотні оголошень з обмеженням віку. На питання, чому мережа "Галя Балувана" вказала вікові обмеження в 47 років для помічниці кухаря, представник компанії Олександр заявив, що вони наймали на роботу людей старших за 50 років, однак виявлялось, що це для них надто важка робота. Коли ж журналіст поцікавився, чи були молоді люди, які відгукувались на вакансію, однак після кількох днів інтенсивної роботи відмовлялись від пропозиції, Олександр підтвердив, що і такі претенденти були. Тобто це важка робота і для молоді. Тобто були як молоді люди, які відмовлялись від вакансії через великі навантаження, так і співробітниці за 50 років, які не впорались. Однак Олександр замість того, щоби переглянути розподіл роботи, тривалість робочого дня, автоматизувати частину процесів, вирішив, що проблема саме в тих, кому за 50. Вже після уточнювальних питань Олександр додав, що у жінки, якій було за 50 років, були проблеми з тиском і вона начебто навіть потрапила в лікарню після роботи в нього. Таке обмеження у вакансії – неприхована і протизаконна дискримінація, але роботодавець свою думку не змінив: тим, хто старший за 47 років, пропонують "не витрачати свій час". Робота на кухні, звісно, важка, однак це важко як у 48 років, так і в 25. Куди важливішим критерієм є витривалість, уважність тощо. Прояв начебто турботи, коли роботодавець "береже здоров'я" працівника, а насправді впевнений, що після 47 у людини знизиться працездатність, і є ейджизмом. Щоправда, кілька компаній заявили, що помилково вказали вікові обмеження і насправді готові розглядати пошукачів будь-якої вікової групи. Представниця Gold Master (розмістили вакансію восківниці – майстрині з виготовлення воскових форм) запевнила, що після початку повномасштабної війни вони перестали встановлювати обмеження для кандидатів: беруть ветеранів, переселенців, пенсіонерів. Хоча на момент розмови все ще була розміщена вакансія з вимогою щодо віку – до 25 років. Після розмови з журналістом обмеження в оголошенні прибрали. У своїх відповідях роботодавці повторювали кілька стереотипів: літні люди не можуть справлятись з таким же навантаженням, як і молоді; літні люди не розуміються на гаджетах; літні співробітники погано впливають на імідж бізнесу; тими, кому за 50, важче керувати. Насправді все це застарілі уявлення. Пенсіонери можуть бути спортивними, доглянутими, креативними. А їхня присутність серед персоналу приватних клінік, готелів, салонів краси тощо лише приваблюватиме нових клієнтів. Хоча проблема на українському ринку праці значно ширша: дискримінують не тільки пенсіонерів. З порушеннями своїх прав стикаються і молоді співробітники (начебто через відсутність досвіду). А "старість" у розумінні деяких роботодавців настає після 45-50. Саме такий віковий ценз вказано у багатьох оголошеннях. Наталія Слинько, експертка ринку праці та CEO Talent Match, розповідає про причини такого ейджизму. Перша: інколи пенсіонерам дійсно може не вистачати певних навичок (наприклад, їм може бути важче розібратись в численних робочих чатах). Однак цю проблему нескладно вирішити: провести навчання впродовж кількох тижнів, надати час для адаптації. Друга причина: молодим керівникам може бути важче керувати значно старшими співробітниками. Однак це трапляється в тому разі, якщо керівники не вміють чітко ставити задачі, не мають конкретних критеріїв оцінки ефективності тощо. Якщо керівник завжди намагається бути "найрозумнішим у кімнаті", керує передусім за рахунок харизми та авторитету, йому дійсно буде важко. Але в такому випадку треба навчатись керівнику, а не робити ейджизм частиною політики компанії. Як боротись з ейджистами серед роботодавців Слинько радить: "Якщо ви стали свідком ейджизму і у вас є можливість заскринити, записати, документуйте і направляйте скарги в Державну службу праці". Експертка впевнена: з ейджизмом необхідно боротись, в тому числі і такими методами. "Звісно, вказувати в оголошеннях обмеження щодо віку – це незаконно, це порушує права, так робити не можна", – пояснив експерт Державної служби праці. Однак на питання, чи приймають у відомстві скарги, чиновник пояснив: зараз діє мораторій на проведення перевірок, тож єдиний варіант – судитись. Тобто, щоби захистити свої права, безробітному треба знайти гроші на адвоката, подати до суду та чекати кілька років на компенсацію (якщо вона взагалі буде). Заступник голови Федерації профспілок Олександр Шубін зазначає, що профспілки можуть допомогти написати заяву в суд, надати консультації. Шубін впевнений: через дефіцит кадрів та зміну ситуації на ринку праці рано чи пізно роботодавці будуть вимушені наймати пенсіонерів та відмовитись від ейджизму. Однак цей процес може бути тривалим. "У нас контролюючий орган – Державна служба з питань праці. Дійсно, є мораторій на перевірки під час воєнного стану. Однак і без мораторію на перевірки є певна проблема з санкціями, які можна застосовувати до роботодавців, що вказують обмеження віку у вакансіях. Окрім того, українське законодавство не містить санкцій через вакансії з порушенням загальних вимог законодавства. Дехто встановлює зарплату, яка не відповідає реальній (з рекламними цілями), дехто взагалі не вказує рівень зарплати, що також є порушенням", – каже Шубін. Він також впевнений, що на роботодавців має впливати і держава, і громадське суспільство, і представники працівників (профспілки). Якщо ви бачите, що роботодавець дискримінує співробітників старших за 45 років, варто кілька разів подумати, чи влаштовуватися на таку роботу.