Зірка улюбленого багатьма російського телесеріалу 2010-х “Моя прекрасна няня” Анастасія Заворотнюк, яка померла від раку мозку вночі 30 травня, під час зйомок кінострічки принижувала Україну, але найбільше висміювань отримав Маріуполь, який нині тимчасово окупувала Росія.

У серіалі Заворотнюк грала роль українки, уродженки Маріуполя, яка переїхала до Москви підкорювати серце столичного продюсера. Перш за все увагу глядача приковує її простолюдна вимова та манера спілкування на противагу високоінтелектуальній російській еліті, в родину яких вона потрапила. Складається враження, що сценаристи ще з самого задуму кінокартини планували “25 кадром” показати, які українці нібито невдахи. Інші моменти, у яких Заворотнюк висміювала наш народ, зібрало мікромедіа “яктитам”.

“Коли мова заходить про нескінченних родичів Віки, всі вони, як правило, роблять щось смішне, хоч би звідки вони не були – Одеси, Бердянська, Мелітополя або Бердичева. Але найбільше дісталося Маріуполю – “рідному місту” головної героїні Віки. Це місто пригноблювалося при кожній зручній нагоді”, – пояснює джерело.

В одній із серій няня Віка потрапляє до “найкращої приватної клініки Москви”, де порівнює рівень комфорту в лікарні із готелем в Маріуполі, коли заглядає до шафи: “Це ніби готель в Маріуполі. Навіть жодних плечиків для моїх нарядів”. На це відповідає й одночасно висміює прибережне місто дворецький: “Зате постіль змінюють щодня і не дзвонять з пропозицією розважитися”.

“Ще одна серія – про “багату поважну даму”, яка виявляється однокласницею Віки. Жінка вийшла заміж і втекла з Маріуполя. На цьому будується гумор протягом всієї серії”, – повідомляє “яктитам”.

Згодом в іншій серії з’являється  дівчина Ліза, яка напрочуд схожа на няню Віку. От тільки вона приїхала з Харкова, але так само мріє вийти заміж за москвича. Разом дві жінки в кадрі починають співати народну пісню “Несе Галя воду”, ніби висміюючи відсутність сучасної музики в Україні.

“Мама та бабуся Віки хочуть видати дівчина заміж, причому за будь-якого чоловіка. Інакше жінки обіцяють, що головна героїня повернеться до Маріуполя. Це завжди подається так, нібито українське місто дуже погане”, – пояснило мікромедіа ще один фрагмент з серіалу.

В іншій серії вона зустрічає типового злочинця з 90-х у чорній шкірянці та з зализаним волоссям. Він помічає знайоме обличчя в обліку няні Віки, а вона пояснює, що родом з Маріуполя. У цьому моменті творці пропагандистського серіалу завуальовано назвали місто злочинним. Згодом сама головна героїня заявляє, що “вже 10 років москвичка і спілкується в елітних кругах”, тому говорить як місцева.

“Ще в одній серії Віка знайомиться з хлопцем, на якому ледь не одружується. Він одразу помічає її “маріупольський” акцент – і зізнається, що завжди мріяв ніколи не побачити Маріуполь”, – пригадує медіа ще один епізод.

Ще однією подругою-однокласницею Віки була Нінка Звягіна, яка втекла з рідного міста до Москви працювати медсестрою в поліклініці. “Як тебе в поліклініку занесло? Як тебе пам’ятаю зі школи, ти ніяк не могла розібратися, з якої сторони серце”, – іронічно шуткує головна героїня. На це Нінка відповідає: “Я й нині не розбираюся”. Сценаристи таким чином натякнули на неосвіченість українців та безладність.

Як розповів один з продюсерів “Моєї прекрасної няні” Олександр Роднянський, Анастасія Заворотнюк була єдиною з понад 900 актрис, яка ідеально підходила на роль Віки з Маріуполя.

“Акторку ми шукали довго. Подивилися понад 900 кандидаток, – згадав він і додав: – Ми не хотіли й не могли помилитися. Затвердили було Нонну Гришаєву, але вона відмовилася від зйомок через зайнятість у театрі. Розглядали Олену Корікову, яка щойно зіграла у нас “бідну Настю”, але вона не підійшла. Пробували Ольгу Шелест, Жанну Фріске, Евеліну Бледанс, Амалію Мордвінову та навіть Лоліту Мілявську. Але тут з’явилася Анастасія Заворотнюк… У житті вона зовсім не була схожою на свою героїню, хіба що щирою безпосередністю”.

ЗСУ запекло нищать російських окупантів: щоб підтримати їх можна перерахувати пожертви у фонди «Повернись живим» та «Сталеві крила». Стань частиною історії та захисти Україну, приєднуйтесь до "Гвардії Наступу". 🇺🇦

Що цікаво, “Моя прекрасна няня” не є російською інновацією. Сценаристи її адаптував з американського серіалу “Няня”. От тільки російськомовна версія мала відмінну рису – головна героїня була громадянкою іншої держави. Як зазначає Віталій Гордієнко у YouTube-проєкті “Загін кіноманів”, сталося це тому, що Маріуполь на час виходу серіалу, а це 2004 рік, вважали російським містом.

“По-перше, це, як не крути, об’єднувало Маріуполь з Росією. І багато хто мені розповідав, що в дитинстві думав, що Маріуполь, це російське місто саме через цей серіал. Тепер ми бачимо, для чого це робилося. По-друге, це означало, що головній героїні можна додати українського акценту, над яким інші герої будуть насміхатися. В оригінальній версії няня була єврейкою і там обжартовувалось саме це. Проте в елегантний спосіб, адже сама акторка була єврейкою, і вона репрезентувала їхню культуру на екрані. В російській версії все перекрутили, як треба саме їм. Там будь-яка українськість героїні викликала лише зневажливі насмішки, адже вона далеко не рівня московської еліті”, – пояснив Гордієнко.