До серії вибухів та отруєнь у Європі можуть бути причетні російські шпигуни-нелегали Микола й Олена Шапошникові. Вони обманом отримали громадянство, осіли в Чехії під виглядом політичних емігрантів і, незважаючи на скромний дохід, вели життя мільйонерів – наприклад, купили шикарну віллу в Греції, яка використовувалася співробітники ГРУ РФ як явочна квартира.

Діяльністю сім’ї вже займаються чеські слідчі. Втім, після початку процесу Микола в лютому 2024 року раптово помер від серцевого нападу. Проєкт The Insider не виключає, що в очікуванні на арешт чоловік став зловживати алкоголем. А Олена залишається на волі в Греції і продовжує наполягати на тому, що її “переслідують” через її російське коріння. Афінам незабаром доведеться ухвалити рішення про те, чи буде жінка екстрадована на територію Чехії.

Як Шапошникові потрапили закордон

Із першого погляду в Шапошникових історія звичайної радянської родини. Микола Шапошников народився в 1961 році в Сєвєродвінську (РФ) в сім’ї військових інженерів, пішов стопами батьків і закінчив інженерний факультет Бакинського військового командного училища, був призначений командиром мотострілецької роти, одружився, три роки (1983-1986) воював в Афганістані. У 1985-у він розлучився і відразу ж одружився з Оленою з Києва, яка тоді працювала в Бакинському фізичному інституті. Вона донька радянського офіцера, для неї цей шлюб також став другим. Від перших законних стосунків у жінки залишився син Павло. Наступного року в Миколи й Олени народилася дочка Валерія.

У 1987 році Шапошников був направлений у Чехословаччину на службу командиром мотострілецької роти в Єлсаві (Словаччина). У 1989-у його виключили із КПРС, звинувачували в “неодноразових розкраданнях бензину й акумуляторів з армії”. Чи був цей факт справжнім чи надуманим, невідомо, проте трохи пізніше він дуже згодився чоловікові. У 1990-у військова кар’єра Шапошникова закінчилася, принаймні на папері, нібито через стан здоров’я. Ексвійськового направили резервістом до Києва, де мешкала родина його дружини.

Менше ніж через рік, відразу після виходу радянських військ із країни, Шапошников повернувся до Чехословаччини, де з’явився в поліцейську дільницю міста Зволен і попросив політичного притулку. Виключення з Комуністичної партії СРСР він видав за доказ “дисидентства”. Статус політемігранта йому надали в серпні 1991 року. Через кілька місяців до Шапошникова приєдналися його дружина Олена та двоє маленьких дітей – вони також отримали політпритулок (1992 року).

Після того, як Чехія мирно відокремилася від Словаччини і стала незалежною державою, сім’я самозваних дисидентів відразу ж подала заяву на громадянство. Уже на цьому етапі вони брехали.

“Шапошников брехав, що народився в сім’ї чиновників, приховав службу в Афганістані. Він також пред’явив підроблене свідоцтво про народження сина своєї дружини Олени від першого шлюбу, видавши себе за його батька. Олена ж збрехала, що здала свій український паспорт після отримання притулку в 1992 році, насправді вона продовжувала використовувати його для поїздок у Росію й Україну (хоча стверджувала, що там її можуть переслідувати з політичних причин)”, – зазначили розслідувачі. До речі, пізніше у жінки з’явився паспорт РФ із серійним номером, який пов’язують із ГРУ.

У 1999-у Микола після кількох відмов усе ж таки став громадянином Чехії. А його дружина – у 2004 році (після явного втручання Станіслава Гросса, на той момент міністра внутрішніх справ, котрий прославився своєю корупцією). Співробітник імміграційної служби, який працював над її справою, доклав до неї рукописну замітку: “Під час ведення цієї справи постійно з’являються різні особи, які намагаються втрутитися для досягнення позитивного результату“.

Зв’язок Шапошникових із російською військовою частиною 29155 ГРУ

Глава сімейства на початку 2000-х років влаштувався у групу Imex, яка займалася торгівлею зброєю, а у 2014 році “підтягнув” у цю компанії і двох своїх дітей.

Дружина Шапошникова офіційно вела власний бізнес з імпорту чавуну. Однак, як пізніше з’ясувалося під час поліцейського розслідування, вона була повністю залучена до діяльності Imex. Ба більше, Олена активно керувала діями свого чоловіка у прямій координації з головою військової частини 29155 ГРУ генералом Андрієм Авер’яновим.

Офіційні доходи сім’ї не відповідали їхньому способу життя. Наприклад, Шапошникові скуповували нерухомість у Чехії та Греції. Чеські слідчі у своєму розслідуванні зазначили: “У деяких випадках їх офіційний дохід не міг покрити навіть місячний рахунок за телефон“.

У 2009-у родина шпигунів купила велику віллу “Олена” на півострові Халкідікі в Греції. Згодом слідчим Олена Шапошнікова стверджувала, що в цьому їй допомогли батьки. Але це “було б складно для сімдесятирічної пари, яка живе в Києві на пенсії менше 300 доларів на місяць”, зазначив The Insider.

Шапошникови переїхали на віллу “Олена” у 2010-у і відтоді відвідували Чехію лише зрідка.

Журналісти-розслідувачі вважають, що в цей будинок регулярно їздили члени підрозділу 29155 ГРУ РФ. А самі Шапошникові збирали для Росії інформацію про військові поставки й допомагали влаштовувати диверсії, такі як вибухи складів боєприпасів у Чехії та Болгарії й отруєння болгарського зброяра Омеляна Гебрева.

Із командиром в/ч 29155 генералом Авер’яновим шпигунка підтримувала регулярний зв’язок електронною поштою. Під час своїх виїздів закордон він, ймовірно, не раз залишався у віллі “Олена”. Туди ж прилітали принаймні ще чотири члени в/ч 29155.

Збройні Сили України запекло нищать російських окупантів: щоб підтримати їх можна перерахувати пожертви у фонди «Повернись живим» та «Сталеві крила». Стань частиною історії та захисти Україну, приєднуйтесь до "Гвардії Наступу". 🇺🇦

Дані, які сім’я збирала для РФ, агресор використовував для диверсійних операцій.

Наприклад, у 2013 році Шапошникова передала Авер’янову інформацію про заплановані поставки до В’єтнаму понтонних мостів і КрАЗів для в’єтнамського міністерства оборони. Чим угода не сподобалася ГРУ, неясно, але 17 грудня судно, невдовзі після відправлення з болгарського порту, відімкнуло транспондер і безвісти зникло. Ця подія зірвала майбутні постачання.

А у 2014-му Шапошникові організували доступ для Олександра Мішкіна й Анатолія Чепіги (відомих у Росії як любителі шпилів Боширов і Петров), щоб ті з підробленими паспортами на імена “Руслан Табаров” і “Микола Попа” могли відвідати їхній склад у Врбетиці. У день їх появи на складі №12 стався потужний вибух, загинули двоє співробітників компанії.

На допитах Шапошникови виправдовувалися, що всі їхні зв’язки з членами підрозділу 29155 були “особистими” або обумовлені законними діловими інтересами Imex. Пара постійно змінювала чи доповнювала свої свідчення.

Більше того, подружжя звинуватило чеську владу в “політичному переслідуванні” через їхнє російське походження.