Законні дії чи порушення Конституції: до чого можуть призвести консульські обмеження для українців за кордоном

МЗС України наказало керівникам дипломатичних установ України тимчасово призупинити усі консульські дії щодо громадян призовного віку. Так, консульства України за кордоном з 23 квітня припинили надання послуг чоловікам віком 18-60 років. Закордонні підрозділи ДП "Документ" також призупинили роботу, офіційно повідомивши, що це сталося з технічних причин. І вже ввечері 24 квітня на широкий загал було опубліковано постанову уряду, у якій йдеться, що чоловіки призовного віку більше не зможуть отримати закордонні паспорти за межами України. Цьому передувала поява у ЗМІ листа за підписом заступника міністра закордонних справ України Андрія Сибіги, у якому йшлося про зупинення надання послуг в українських дипломатичних установах. Такі дії одразу спровокували шалені черги у консульських та паспортних сервісах за кордоном. Наприклад, у Варшаві біля ДП "Документ" зібрався натовп обурених людей, які не могли отримати навіть уже готові паспорти: ні чоловіки, ні жінки. У складній ситуації опинилися жителі тимчасово окупованих територій, які раніше виїжджали, щоб оформити чи продовжити дію своїх українських документів до Вірменії, Туреччини та інших країн. Зараз, коли майже всі консульські послуги заблоковані, їм доведеться повертатися додому ні з чим. Невдовзі МЗС України оприлюднило заяву, пояснивши свої дії. Ще через деякий час голова МЗС Дмитро Кулеба прокоментував ситуацію у соцмережах. "Чоловік призовного віку виїхав за кордон, показав своїй державі, що питання її виживання його не обходить, а потім приходить і хоче отримати від цієї держави послуги. Так не працює. У нас у країні війна. За офіційними даними ЄС, там перебуває понад 800 тис. чоловіків віком 18-64 років. Скільки з них мають вік 18-60 років – невідомо", – написав він. Що означають дії МЗС з обмеження консульських послуг для українців за кордоном? "Це буде чесно" "Захист прав та інтересів громадян України за кордоном завжди був і залишається пріоритетом МЗС. Водночас в умовах повномасштабної російської агресії головним пріоритетом є захист Батьківщини від знищення. Крім того, обовʼязок оновлювати свої документи в ТЦК існував і до ухвалення нового закону про мобілізацію. Якщо ці люди вважають, що хтось там, далеко на фронті, воює і віддає своє життя за цю державу, а хтось посидить за кордоном, але при цьому буде отримувати послуги від цієї держави, то так це не працює", – заявив голова МЗС Дмитро Кулеба. Він наголосив, що перебування за кордоном не звільняє громадянина від обовʼязків перед Батьківщиною. "Саме тому я доручив вжити заходів щодо відновлення справедливого ставлення до чоловіків мобілізаційного віку в Україні і за кордоном. Це буде чесно", – додав міністр. Роз’яснення від МЗС МЗС України на своєму офіційному сайті під вечір 23 квітня опублікувало "роз’яснення щодо тимчасових обмежень у прийнятті нових заяв на надання консульських послуг". Нововведення у консульських послугах за кордоном МЗС пояснює нещодавно ухваленим законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", який набуде чинності 18 травня 2024 року. При цьому на МЗС вже давно покладається обов'язок з ведення військового обліку. Зараз, після масштабного пакету змін до мобілізаційних нормативних документів, МЗС та інші державні органи мають провести роботу задля їхньої належної імплементації, тобто нормативні документи, які визначають надання консульських послуг, повинні бути змінені відповідно до закону про мобілізацію. Як зазначають у відомстві, механізм оновлення та перевірки військово-облікових даних для чоловіків 18-60 років, які тимчасово перебувають за кордоном, визначається й узгоджується з-поміж доступних варіантів. Стосовно строків обмеження послуг, у МЗС зазначають, що призупинення надання консульських послуг є тимчасовим кроком, а після набуття чинності змін до мобілізаційного законодавства "процес прийняття та розгляду заяв про вчинення консульських дій продовжиться з урахуванням нових вимог, що випливають із положень закону". Ще з пояснень МЗС: ▪️Усі заяви про надання консульських послуг, подані до 23 квітня 2024 року, буде розглянуто та опрацьовано консульськими установами в повному обсязі. Тимчасово не будуть прийматися лише нові заяви від визначеної в новому законі категорії громадян, оскільки строк розгляду таких заяв може перевищити час, який залишився до набуття ним чинності. ▪️У разі потрапляння будь-якого громадянина України у надзвичайну ситуацію за кордоном (ДТП, затримання, стихійні лиха тощо), співробітники консульської служби надаватимуть у межах законодавства необхідну консульську допомогу в повному обсязі. ▪️Запроваджені обмеження не застосовуються у разі, коли фактичним отримувачем послуги є не сам заявник, а його неповнолітня дитина чи підопічна особа (оформлення паспорта для виїзду за кордон дитині/підопічній особі, реєстрація набуття дитиною громадянства України за народженням, реєстрація народження дитини тощо). Які послуги за кордоном зараз недоступні для українців віком від 18 до 60 років ▪️Обмін посвідчення водія ▪️Засвідчення документів та нотаріальні послуги ▪️Отримання або відмова від громадянства ▪️Соціальні виплати ▪️Оформлення документів на постійне проживання за кордоном ▪️Оформлення віз ▪️Реєстрація актів цивільного стану (народження, реєстрація та розірвання шлюбу, реєстрація смерті, реєстрація зміни імені) ▪️Взяття на консульський облік. Нардеп: це порушення Конституції "Припинення вчинення консульських дій щодо українських чоловіків, які перебувають за кордоном, – порушення Конституції", – заявив народний депутат України Микола Княжицький. "Перший заступник міністра закордонних справ доручив консулам порушувати закон. І це жодним чином не допоможе мобілізації. Українська влада відкидає тих, хто перебуває зараз за межами держави, штовхаючи їх отримувати іноземні паспорти. Я за те, щоб українські чоловіки не ухилялись, а служили. Але для їх заохочення існує безліч інших способів: від грамотного рекрутингу до збільшення довіри до дій влади. Ситуація з наданням консульських послуг знищує таку довіру: ефекту від таких дій ніякого, а шкоди дуже багато", – наголосив нардеп. Правозахисник: це спричинить лише негатив "Загалом поки не зрозуміло, що, власне, планувалося. Простимулювати повернення українців мобілізаційного віку назад до України? Чи помститися тим, хто виїхав і не хоче перебувати в Україні, власне, залишаючи громадянство? Ці обмеження, якщо й треба було, можливо, встановлювати, то десь у березні 2022 року, а не в квітні-травні 2024 року, бо зараз це виглядає просто нелогічно та не принесе ніякого результату. Та й серед тих, хто звертався по паспорт, не всі є порушниками процесу верифікації особистих даних у ТЦК. Але вони всі зараз позбавлені права звернутися до консульства" – таку думку висловив виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. "Правової підстави цих дій сьогодні теж не існує. Закон, який було ухвалено 11 квітня, підписано 16 і опубліковано 17 квітня, починає діяти з 18 травня. Але вже з 23 квітня відбуваються обмеження, які дивним чином посилаються на відсутні законні норми. Нова версія набирає чинності через місяць після оприлюднення, а отже, до 17 травня діють старі норми, які були визначені Кабміном. Посилання на закон, який не набув чинності, не зовсім правомірна мотивація відмови у наданні консульських послуг і переведення в напівлегітимний стан українців, які мають право на отримання такої послуги", – зазначив Олександр Павліченко. За словами правозахисника, це вже спричинило збурення і негатив. "Враховуючи кількість чоловіків вікової категорії 18-60 років, які перебувають за кордоном, а це кілька сотень тисяч осіб, наскільки швидким і реалістичним може бути навіть опрацювання документів, коли всі ці чоловіки з'являться до консульств? Які будуть черги і втрата часу, і взагалі, які процедури передбачено сьогодні для того, щоб відбулося все так, як заплановано?" – наголошує Олександр Павліченко. Україна втратить сотні тисяч своїх громадян чи ми втратимо Україну? Українських громадян за кордоном умовно можна поділити на дві категорії: ті, які хочуть і зможуть пройти процес звірки особистих даних, і ті, які не захочуть проходити цю звірку через низку причин. На думку Олександра Павліченка, відповідно, вони тепер не зможуть та не захочуть повертатися в Україну та будуть шукати можливість залишитися за кордоном. "Адже якщо у чоловіка закінчиться дія українського паспорта, він або буде користуватися тимчасовим посвідченням, виданим у цій країні, або звернеться для отримання статусу біженця. Є й інші статуси, по які можуть звертатися, – пояснює правозахисник. Наприклад, особа може заявити себе пацифістом. У Німеччині існує спеціальна організація, яка надає підтримку чоловікам, які заявляють, що вони пацифісти. Чоловіків, які виїхали з РФ, України чи Білорусі, вони супроводжують, надають правову та фінансову допомогу, допомагають в оформленні документів. Тобто можна сказати, що відсоток тих, хто прагнутиме знайти легітимний шлях залишитися в державі перебування, не ставлячи перед собою мету повернутися в Україну, збільшиться", – констатував Олександр Павліченко. З іншого боку, держава має знайти, яким чином змусити військовозобов'язаних українців за кордоном таки стати на військовий облік, аби ТЦК та СП хоча б не відправляли їм більше повістки за місцем реєстрації в Україні, витрачаючи на це державні гроші і час, а українське військо перестало на них розраховувати. Тим більше, як зауважують усі експерти, повістки під час оновлення цих даних за кордоном військовозобов'язаним чоловікам не видаватимуться. Проскочити між крапельками не вийшло На думку дипломата, ексміністра закордонних справ України Валерія Чалого, суспільне обурення і черги пов’язані з відсутністю нормальної комунікації і несвоєчасним зупиненням консульських послуг. "Можна було розумно це все зробити, пояснити людям, що для того, аби підготувати імплементацію закону в технічному плані, потрібна оця пауза. Коли такі речі робляться, навіть технічна підготовка, людям дається певний зазор, зазвичай тиждень. Робить консульство чи посольство оголошення, що, мовляв, дивіться, через тиждень міняється процедура. Тут вийшло так, що дехто дізнався про ці зміни, буквально коли вже взяли квитки, прилетіли в іншу країну. Треба було попередити. А так реально на пустому місці, через неякісну підготовку рішення, створили отакий, вибачте, бардак. Але я не знімаю питання, все одно ми говоримо про справедливість. Проте людям важко зрозуміти, що без верховенства права справедливості також не буде. Тому тут не треба обурюватися і багатьом за кордоном. Люди, які донатять Україні, відправляють сім'ям кошти, витримають цю бюрократичну тупість. А тим, хто хотів проскочити між крапельками, не вийшло, вони отримали обставини, які зараз не виправлять", – зазначає дипломат.