Україна в НАТО: чи можливий вступ України в НАТО без Криму та Донбасу

У Європі та США паралельно публікуються "мирні ініціативи" стосовно України. Все це відбувається напередодні масштабного мирного саміту у Швейцарії та більше схоже на зондування ґрунту щодо можливих поступок. Теза про те, що Україна може поступитися своїми територіями в обмін на гарантії негайного приєднання до НАТО, звучить у неформальних дискусіях членів альянсу, пише італійська La Repubblica, не вказуючи джерела цієї інформації. Видання зазначає, що "ця гіпотеза" нібито не озвучується офіційно, однак стає актуальною напередодні виборів у США. The Washington Post пише, що у приватних розмовах Трамп пропонує змусити Україну поступитися Кримом і Донбасом. Про певні компроміси говорить і генсек НАТО Столтенберг: "Саме Україна має вирішити, на які компроміси вона готова піти. Нам треба дати їм можливість опинитися в такому становищі, коли вони справді досягнуть прийнятного результату за столом переговорів". Виникає враження, що головне в усіх цих заявах – територіальні поступки з боку України для припинення війни, а НАТО… це вже потім, можливо. Що стоїть за останніми заявами на Заході стосовно територіальних поступок з боку України? НАТО і території Ідея "НАТО – в обмін на території" не нова. Ще минулого року її озвучив колишній генсек Альянсу Расмуссен, мовляв, Україна приєднується до блоку, але при цьому Стаття 5 договору не поширюється на окуповані території. Як стверджує Расмуссен, виключення з-під дії договору ТОТ зменшить загрозу конфлікту між РФ та НАТО. У певному сенсі це буде схоже на запровадження безпольотної зони для Росії, щоб вона не могла літати над Україною чи спрямовувати ракети на українські міста. У серпні минулого року керівник штабу генсекретаря НАТО Стіан Єнссен також припустив, що Україна може набути членства в Альянсі в обмін на територіальні поступки. Тоді президент України Володимир Зеленський назвав подібні розмови "нечесними". За його словами, Київ хоче стати членом Альянсу, "але обмінювати НАТО на наші землі – нечесна розмова, нечесний діалог, штучна провокація". Днями ця ідея знову з’явилася в інформаційному полі. "Країни НАТО допускають укладання угоди з Україною, за якою Київ віддасть Росії окуповані території в обмін на вступ до Альянсу. Такий варіант завершення війни неформально обговорюється членами військового блоку", – пише La Republica. За даними газети, подібний сценарій зараз розглядають експерти, але поки що він не оцінюється з політичного погляду. Ідея полягає в тому, щоб вирішити військовий "конфлікт" за аналогією до того, що сталося після Другої світової війни з Німеччиною, територія якої була розділена між СРСР і Заходом. Проте всі рішення, пов'язані з війною в Україні, заморожені до виборів президента США у листопаді цього року. Росія також чекає на підсумки голосування і не виявляє зацікавленості в переговорах. План Трампа – відмова від Криму та Донбасу Якщо на виборах президента США переможе Трамп, ідея про те, що Україна має поступитися своїми територіями в обмін на членство у НАТО, може актуалізуватися. Газета Washington Post розповіла про наміри Трампа у разі його повернення до Білого дому зупинити війну в Україні, натиснувши на Київ, аби Україна відмовилася від частини своєї території, включно з Кримом та Донбасом. Трамп раніше вже заявляв, що у разі перемоги "за 24 години зупинить війну між Росією та Україною" та посадить сторони за стіл переговорів. При цьому він зазначив, що дозволив би Росії забрати частину українських територій, щоб "уникнути війни". У приватній бесіді Трамп заявив, що, на його думку, і Росія, і Україна "хочуть зберегти обличчя, хочуть виходу" із ситуації, що склалася. Втім у Трампа вже відкинули озвучений план. "Будь-які спекуляції про план Трампа виходять від неназваних та необізнаних джерел, які не мають уявлення, що відбувається і що станеться", – заявила прессекретарка його передвиборчого штабу Керолайн Лівітт, назвавши матеріал Washington Post "фейковою новиною" та наголосивши, що кандидат у президенти США не ухвалить мирного плану, доки він не прийде до влади та не зможе належним чином зважити всі варіанти. Для України це неприйнятно "Абсурдний та неприйнятний для України варіант" – таку думку стосовно озвучених пропозицій висловив ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко. "Це означає фактично поділ нашої країни на дві частини, що є неприйнятним варіантом. До того ж такий сценарій призведе не до закінчення війни, а до можливої паузи перед черговою масштабною агресією з боку Росії. Особисто мене бентежить такий підхід. Після того як ми погодимось на такий розвиток подій, нас візьмуть одразу до НАТО? Чи буде так, як сьогодні нас приймають до ЄС, коли не зрозуміло, що і як буде в цьому напрямі. Настав час переглянути підходи до цього питання, бо інакше ми зайдемо не туди", – зазначив Володимир Огризко. Вступ України до НАТО може відбутися лише після завершення нинішнього конфлікту, вкотре повідомляє Держдепартамент США. Зокрема, проти приєднання Києва до військового блоку виступають США та Німеччина. У НАТО до сьогодні побоюються, що через угоду про колективну безпеку Україна може втягнути Альянс "у найбільшу сухопутну війну в Європі з 1945 року". Замість запрошення західні країни хочуть знову дати Україні "чітко зрозуміти", які умови країна має виконати, щоб розпочати переговори щодо вступу до Альянсу. Потрібне політичне рішення та допомога "Сама тема циркулює в західних колах досить давно, ще до початку великої війни. Як на мене, це свідчить про те, що тема України і НАТО, майбутньої структури безпеки в Європі та стримування Росії є головною" – таку думку висловив український дипломат Ігор Долгов, який очолював Місію України при НАТО, був заступником міністра закордонних справ України та заступником міністра оборони України. "Для нас кожен такий сплеск обговорень навколо України викликає першу реакцію – знову щось намагаються вирішувати чи планувати без нас. А українці вже не один раз казали, що це неприпустимо. Україна сама буде вирішувати, як надалі забезпечувати свою повоєнну безпеку і як будувати майбутнє. І власне Україна воює за демократію і за свою свободу. То де зупиниться ця лінія, яка розділяє демократію і тоталітаризм? Очевидно для нас, що вона має зупинитись на кордоні України. Бо повернення до сірих зон безперспективно. Адже так хоче диктатор Путін. На цьому базується стратегія Росії – мати якісь буферні зони. Але це призведе тільки до консервації війни. Отже, питання набагато глибше, ніж як зупинити війну і де може зупинитись цей розподіл території, так би мовити. Головне, як буде влаштована безпека у Європі. І ми на це запитання відповідь маємо – відновлення територіальної цілісності в міжнародно визнаних кордонів. Нам для цього треба сили і засоби. Нам потрібна підтримка США, єдність НАТО і ЄС. Єдність Євросоюзу ми бачимо, адже ухвалено рішення про початок переговорів з Україною. Від НАТО є пропозиція про додаткові кошти для України, хоча вона ще дуже сира, але це означає, що є розуміння – агресора треба вигнати за будь-яку ціну", – відзначив Ігор Долгов. На його думку, на сьогодні потрібне політичне рішення з боку НАТО стосовно членства України. Що Україна не тільки колись там буде членом Альянсу, а що її точно запросять до складу. Це потрібно для того, щоб зробити найважливіший крок у напрямку організації повоєнної безпеки в Європі. Запрошення означало б, що в питанні коли і як буде поставлена крапка. Бо в Бухаресті 2008 року ми чули, і це записано в декларації, що Україна стане членом НАТО. І у Вільнюсі це знову повторили, але запрошення все ще немає. Все до цього нібито йде, але ніяк не дійде. "Важливість такого кроку дуже велика, – продовжує Ігор Долгов. – Адже це як із заявою президента Франції Макрона про західні війська в Україні – чим більше буде таких опцій і можливостей, тим менше буде простору для маневрів. Якщо росіяни впевнені, що ніколи НАТО не буде брати жодної участі у захисті України, то це зовсім інша ситуація, ніж коли вони будуть знати, що, можливо, НАТО буде задіяно. От для мене заява Столтенберга про створення фонду в 100 мільярдів і можливості постачання озброєнь і боєприпасів – також крок у тому напрямі, який змушує Кремль враховувати і таку можливість. На мій погляд, найважливіше для нас зараз не те, що буде прийматися колись пізніше, а те, що нам треба воювати зараз. І чим скоріше ми будемо отримувати необхідну допомогу, тим успішніше буде відбиття агресора і тим швидше ми зможемо говорити про справжній мир, а не якісь паліативи", – зазначив Ігор Долгов.