Податок на квартиру: скільки треба платити та що загрожує тим, хто цього уникає

В Україні в 2024 році всі власники великих квартир та будинків мають заплатити податок на нерухомість. Виняток – якщо житло перебуває в окупації чи в зоні бойових дій. Система нарахування податку змушує платити однаково і тих, хто володіє елітним маєтком, і тих, хто має старий великий будинок з такою ж площею. Як нараховують податок, хто та скільки має заплатити? Кому та скільки доведеться заплатити Податок на нерухомість надходить до місцевого бюджету, тому місцевим радам дозволили регулювати ставку. Податковий кодекс описує лише ліміти: не можна брати за кожен "зайвий" квадрат більше ніж 1,5% мінімалки. "Зайве" з погляду податкового кодексу – це все, що більше 60 квадратів для квартири та 120 квадратів для будинку (якщо у вас є і будинок, і квартира, то загальна площа має бути до 180 квадратів). В результаті досліджень рішення кількох десятків міст щодо ставки податку на нерухомість виявилось, що абсолютна більшість із них залишили встановлений ПК максимум в 1,5% мінімалки. Податок платиться в 2024-му за 2023-й, тож враховують ту мінімалку, яка була станом на січень минулого року, – 6700 грн. За кожен "зайвий" квадрат доведеться заплатити 100,5 грн. Наприклад, якщо у вас квартира площею 80 квадратних метрів, то платити треба лише за 20 квадратів (2010 грн). Для 20 "зайвих" квадратів розмір податку підвищувався так: у 2022-му (платили за 2021-й) – 1800 грн (90 грн за квадрат) у 2023-му (за 2022-й) – 1950 грн (97,5 грн за квадрат) у 2024-му (за 2023-й) – 2010 грн (100,5 грн за квадрат) у 2025-му (за 2024-й) – 2130 грн (106,5 грн за квадрат) Якщо ви володієте будинком, платити треба тільки за ту площу, що більша за 120 квадратів. Є важлива хитрість: якщо нерухомість розділена між членами родини (наприклад, 1/2 квартири належить дружині, а 1/2 – чоловікові), то ліміт застосовується для кожного окремо. Повідомлення про необхідність оплати має надійти до 1 липня. А сам податок треба заплатити до кінця серпня. Якщо проігнорувати повідомлення від податкової (воно має надійти на поштову адресу за місцем реєстрації), вона може звернутися до суду. У реєстрі судових рішень можна знайти сотні рішень про примусове стягнення податкового боргу. Наприклад, Чернівецький окружний адміністративний суд ухвалив рішення зобов'язати місцевого жителя заплатити податковій 23,3 тис. грн. У матеріалах справи йдеться про те, що податковий орган надсилав податкову вимогу про сплату податкового боргу, однак заборгованість у добровільному порядку сплачена не була. Тепер у податкової є рішення суду, і вона може звернутись у виконавчу службу. Боржнику можуть арештувати банківські рахунки до того моменту, поки він не заплатить податки. Хотіли змінити податок на нерухомість, однак усе закінчилось розмовами У комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики ще задовго до повномасштабної війни розроблювали зміни: планували по-новому рахувати розмір податку. Ще в 2020-му голова комітету Данило Гетманцев розповідав: податок мають прив'язати до вартості житла. Мовляв, чиновники перевірять вартість житла кожного українця й відправлять квитанції тим, у кого дорогі квартира або будинок. Нинішня ж система не розрізняє житло: однаково треба платити і за будинок в елітному районі Києва, і за стару будівлю у віддаленому від центра районі такої ж площі. "Наприклад, якщо у вас триповерховий будинок у передмісті Києва, а мені від бабусі залишився будинок такого ж метражу в поганому місці, ми будемо платити однаковий податок. А це неправильно. У нас є база оцінки нерухомості, дали час підготувати базу", – розповів Гетманцев. Нові правила передбачали, що платити податок будуть ті, чий будинок або квартира стоять вище від порогової суми. "Ми повинні визначити цю суму, і вона буде відповідати потребам і маленьких міст. Цифра є, але я поки не хочу її озвучувати і лякати людей", – казав Гетманцев. Зараз про реформу податку на нерухомість не йдеться. Проте проблеми залишаються. Наприклад, як розповідає мешканка Дніпропетровської області Світлана, будинок площею 302 квадрати дістався їй від дідуся. Будували цей "маєток" ще в 90-х, коли дідусь добре заробляв, постачаючи товари в Польщу. Чоловік помер ще напочатку 2000-х, а будинок не ремонтували близько 20 років. "Ми взимку всі живемо на першому поверсі, там дві кімнатки. Опалюємо тільки перший поверх, ковдрами закриваємо вхід на другий, щоб тепло не виходило. Я працюю на держслужбі, в мене зарплата 14 тисяч гривень. А податок мені цього року надійде в 18 тис. грн. Мені брат допомагає платити, бо для мене це просто непосильна сума", – розповідає жінка.