Зеленський ризикує помилитися, звільнивши Залужного – The Economist

Відставка Валерія Залужного з посади головнокомандувача ЗСУ – це нова і вирішальна фазу війни. Президент України Володимир Зеленський «ризикує помилитися». Про це йдеться у статті The Economist. Як зазначається, заміна Залужного на Олександра Сирського «схожа на щось доленосне». Частково це рішення можна пояснити вирішальною роллю Залужного у відбитті російських військ у перші дні вторгнення, а також його популярністю серед воїнів та цивільних. «Відмінності між актором, який став політиком, і загартованим у боях командиром частково стосувалися культури й особистості. Після вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року ці відмінності стали несуттєвими – ба більше, вони навіть стали перевагою», – пише видання.Видання пише, що кожен компонент опору країни зосередився на своєму завданні. Замість того щоб здійснювати централізоване управління, Зеленський виконував роль «головного патріота, озвучуючи зухвалу відмову свого народу здатися перед лицем російської агресії». Залужний, який, по суті, вже багато років перебував у стані війни з Росією, зосередився на бойових діях. Коли російська та українська армії окопалися, а лінія фронту застопорилася, ці тертя почали приносити шкоду. В міру погіршення відносин між Залужним та Зеленським виникли розбіжності з приводу того, що робити на полі бою. Зеленський та його адміністрація вважали Залужного відповідальним за провал контрнаступу влітку минулого року. Вони хотіли, щоб армія готувалася до нових атак, і вимагали розробити плани бойових дій і взяти на себе непопулярний тягар мобілізації додаткових військ. Натомість Залужний рішуче не погоджувався на умови Зеленського. Генерал вважав, що його обережність після провалу першого штурму призвела до того, що він зміг уберегти життєво важливі війська і техніку. Він стверджував, що не може планувати наступний контрнаступ, бо не знає, які ресурси є у його розпорядженні. Ба більше, Залужний пручався щодо мобілізації. Генерал говорив, що мобілізувати суспільство – обов’язок політиків. «На війні нерідко політики і солдати невисокої думки один про одного. Однак, що справді прирекло стосунки між Зеленським та Залужним, так це мінлива думка президента щодо того, як війна визначить, якою країною має стати Україна», – йдеться у матеріалі.The Economist також нагадує, що вперше журналісти видання взяли інтерв'ю у Зеленського в Києві, лише через кілька тижнів після вторгнення. Тоді президент красномовно говорив про те, що його країна бореться за свою долю як європейська демократія. Україна, за його словами, більше цінує життя, ніж територію. Однак останнім часом від Зеленського постійно лунають заяви про те, що мета його президентства – повернути всі окуповані території України. Як зазначає видання, в міру того як ставало «дедалі очевиднішим», що ця військова мета «не може бути досягнута», нетерпіння Зеленського щодо свого генерала зростало. Він та його чиновники відчували загрозу з боку популярності Залужного. Це була одна з причин, через яку він прагнув централізації влади. «Звільнення Залужного матиме політичні наслідки... Ті, хто знають генерала, не бачать у ньому політика, але такій країні, як Україна, той чи інший олігарх, безперечно, сприйматиме його як засіб реалізації своїх амбіцій. Зі свого боку, Зеленському потрібно бути достатньо освіченим, щоб зрозуміти, що якщо він і його адміністрація намагатимуться заглушити невдоволення, вони завдадуть шкоди політичній культурі, яку намагаються врятувати. Найважливішим питанням є те, чи зможе Зеленський отримати вигоду від звільнення генерала Залужного, щоб змінити своє бачення війни», – пише видання.