Ракета «Фламинго»: новое слово в украинском вооружении

В Украине активно обсуждают новую отечественную разработку — дальнобойную крылатую ракету «Фламинго», которая, по данным из открытых источников, обладает мощной боевой частью и способна поражать цели на расстоянии до 3000 километров. Сообщается, что ракету уже запустили в серийное производство, а её основное назначение — удары по стратегическим объектам в глубине территории России. Изменит ли «Фламинго» ход войны? Военный эксперт, генерал-лейтенант в отставке Игорь Романенко призывает не возлагать чрезмерных надежд на появление новой ракеты. «У нас люблять сподіватися на таку собі „срібну кулю“, яка нібито знищить нашого ворога і змінить хід війни. Так не буває. Поява нової ракети „Фламінго“ не вирішить усіх наявних проблем. Тим більше проти Росії, яка має ядерну зброю та значні військові потуги. Тут „срібна куля“ не допоможе, але от суттєво вплинути на Росію, щоб вони відчули на собі нашу силу, нова зброя може, звісно, за певних умов», — отмечает Романенко. Нужны масштабы и потенциал По словам эксперта, чтобы Россия действительно ощутила эффект от украинских ракет — таких как «Фламинго», FP-5, «Сапсан», «Паляниця» или дальнобойная версия «Нептуна», — Украина должна нарастить производственные мощности. «Для цього потрібно вийти на обіцяне перемир’я, щоб мати змогу нарощувати виробництво власної зброї. Робити так, аби в Росії задумались: а чи варто розпочинати наступний етап війни. У нас уже є два типи потужних крилатих ракет — „Фламінго“ та FP-5. Але по великому рахунку — це поки лише гасла. Наприклад, „Фламінго“ можемо виробляти до 50 штук на місяць, але ж на ці показники ще треба вийти», — поясняет генерал-лейтенант. Украинский аналог Tomahawk Эксперт также обращает внимание, что по некоторым характеристикам «Фламинго» даже превосходит американский Tomahawk. «Наша ракета має переваги над американським Tomahawk, який здатен огинати рельєф на місцевості. Tomahawk розроблений ще у минулому столітті, і його дальність — 1600 кілометрів, а бойова частина — 460 кілограмів. Дві наші крилаті ракети — „Фламінго“ та FP-5 — мають переваги: це дальність польоту 3 тисячі кілометрів та бойова частина вагою в 1 тонну. Але на масштабування таких ракет потрібні час і кошти. На жаль, у Росії вже зараз усе це є, а ми лише освоюємо та розроблюємо нові типи озброєння», — подчёркивает Романенко. Сколько нужно ракет для ощутимого эффекта Чтобы новое оружие действительно повлияло на ход войны, его должно быть в большом количестве. «Щоб суттєво вплинути на один російський об’єкт, наприклад, завод з виробництва „Шахедів“, потрібно десятки таких ракет. А тепер подивіться, скільки в Росії таких військових об’єктів — щоб суттєво на них впливати, нам потрібні тисячі таких ракет. Тому, коли нам показують фото двох нових ракет, то не варто сподіватися, що вони одразу змінять хід війни», — отмечает эксперт. Почему «Паляницу» упоминают реже Отдельно Романенко комментирует ситуацию с комбинированной ракетой-дроном «Паляниця», о которой ранее много писали, однако сейчас её реже упоминают в СМИ. «Було заявлено про декілька типів ракет. Питання в тому, що нам показали лише прототип „Паляниці“. А коли взяли це на масштабування, виявилося, що інший тип ракет, який „відставав“, набрав більших обертів, бо для нього були кращі комплектуючі, місце, де їх можна було безпечно масштабувати — без загроз російських атак. Тому такий зразок впроваджується краще, а якийсь, що мав гарну рекламу, при подальшому просуванні зіткнувся з певними проблемами», — объясняет он. Что тормозит масштабирование Как дроны-ракеты, так и крылатые ракеты с дальностью от 1000 до 3000 км проходят сложный путь до масштабного производства, подчёркивает эксперт. И дело не только в технических возможностях. «Далекобійний „Нептун“ дуже добре себе зарекомендував, вразивши ворожий об’єкт у Туапсе за 600 кілометрів від кордону України. Але результативність нової зброї напряму залежить від її масштабування. Воно, своєю чергою, впирається в низку численних факторів. Наприклад, безпекових. Я маю на увазі постійне намагання противника уразити виробництво. І навіть від наявності такого компонента, як порох. Адже після початку російського вторгнення в усьому світі спостерігається дефіцит пороху. Хтось його навіть з бавовни виробляє, а ми намагаємося шукати інші шляхи, щоб мати у достатній кількості. Усі компоненти для ракет дуже непрості — як для палива, так і для бойової частини. Над цим потрібно працювати», — подытоживает Игорь Романенко.