«Дружба» чи холодний розрахунок: чому Путін поїхав від Сі майже ні з чим

Візит російського диктатора Володимира Путіна до Пекіна супроводжувався демонстративною атмосферою «теплих відносин» між Росією та Китаєм. На червоній доріжці у Великій залі народних зборів оркестр навіть виконав «Підмосковні вечори», що створило символічний фон для зустрічі з Сі Цзіньпіном. Лідери традиційно підкреслювали особисту близькість. Путін звернувся до китайського керівника як до «дорогого друга», а Сі у відповідь назвав його «давнім другом». За останні роки політики зустрічалися понад сорок разів і регулярно говорять про «стратегічне партнерство», «довіру» та «взаємну повагу». Публічна риторика супроводжувалася критикою Заходу, зокрема США, і демонстрацією єдності позицій щодо глобальних питань. У російських медіа візит також подавався як підтвердження міцного союзу Москви і Пекіна на тлі протистояння із Заходом. Втім, попри зовнішню демонстрацію близькості, переговори показали межі цього партнерства. Особливо це стало помітно в економічних питаннях, де інтереси сторін суттєво різняться. Однією з ключових тем був проєкт газопроводу «Сила Сибіру – 2», який Росія розглядає як критично важливий після втрати частини європейського енергетичного ринку. Москва очікувала від Пекіна більш чітких рішень щодо реалізації проєкту. Однак Китай не поспішає з остаточними домовленостями, зокрема через суперечки щодо ціни та небажання надмірно залежати від російських енергоресурсів. Хоча Кремль заявив про певне «розуміння параметрів проєкту», фінальної угоди досягти не вдалося. Російська сторона фактично визнала, що інтереси двох країн не повністю збігаються, попри політичні заяви про партнерство. Це підкреслює прагматичний характер відносин, де домінує не дружба, а стратегічний розрахунок. На цьому тлі аналітики зазначають, що візит Путіна до Пекіна радше підтвердив обмеження російсько-китайського зближення, ніж приніс Москві конкретні проривні домовленості.