Науковці, ймовірно, виявили найбільший океан на Землі, однак побачити його на карті неможливо. Гігантський резервуар води прихований глибоко під поверхнею планети й може кардинально змінити уявлення вчених про походження води та механізми підтримання життя на Землі.

Про сенсаційне відкриття на глибині близько 700 кілометрів повідомляє Daily Galaxy з посиланням на результати масштабного сейсмологічного дослідження.

Вода, захована всередині мінералу

Йдеться не про підземний океан у звичному розумінні з хвилями та водними масами. Вода перебуває у зв’язаному стані всередині рідкісного мінералу рингвудиту, який має характерний блакитний відтінок.

Цей мінерал формується та залишається стабільним у так званій транзитній зоні мантії Землі — на глибині від 410 до 660 кілометрів. Рингвудит здатен накопичувати й утримувати величезні об’єми води, фактично працюючи як природна губка.

Дослідження проводила команда під керівництвом ученого Стівена Джейкобсена з Північно-Західного університету у США. Для аналізу фахівці використали близько 2000 сейсмографів та дослідили хвилі від понад 500 землетрусів.

Оскільки сейсмічні хвилі змінюють швидкість під час проходження через породи з вмістом води, науковцям вдалося визначити ділянки, де вона може бути прихована. Сам Джейкобсен порівняв цей метод із «МРТ для планети».

Резервуар, який стримує глобальне затоплення

За оцінками дослідників, у надрах Землі може міститися утричі більше води, ніж у всіх океанах на поверхні планети разом.

На думку вчених, це відкриття свідчить про те, що значна частина земної води могла виникнути всередині планети, а не потрапити сюди лише завдяки кометам чи астероїдам у період формування Землі.

Глибинний резервуар також може відігравати ключову роль у стабільності світового океану. За словами Стівена Джейкобсена, якби вся ця вода одночасно опинилася на поверхні, більша частина суші зникла б під водою, а над океаном височіли б лише вершини найвищих гір.

Учені пояснюють, що протягом мільйонів років вода з поверхні Землі потрапляє в мантію через зони субдукції — місця зіткнення тектонічних плит. Частина цієї води згодом повертається через вулканічну активність.

Саме такий внутрішній кругообіг, на думку дослідників, допомагає підтримувати відносно стабільний рівень Світового океану протягом сотень мільйонів років. Це створило умови для розвитку життя на Землі, тоді як інші планети, зокрема Марс, поступово стали безводними пустелями.

ЗСУ запекло нищать російських окупантів: щоб підтримати їх можна перерахувати пожертви у фонди «Повернись живим» та «Сталеві крила». Стань частиною історії та захисти Україну, приєднуйтесь до 3 ОШБр. 🇺🇦

Що досліджуватимуть науковці далі

Наразі основна частина сейсмічних даних була отримана на території Північної Америки. Тепер учені планують провести аналогічні дослідження в інших регіонах світу.

Фахівці хочуть встановити, чи поширений рингвудит із високим вмістом води по всій планеті, чи він концентрується лише в окремих ділянках мантії.

Також дослідники сподіваються точніше визначити швидкість підземного водообігу, що дозволить краще зрозуміти механізми формування Землі та руху тектонічних плит.