На скільки реальною є загроза “буферної зони” на Вінниччині – сценарії розвитку

Кремль розглядає можливість дестабілізації південно-західних кордонів України через територію самопроголошеної «ПМР», що ставить під удар безпеку мирних регіонів Загроза повторного вторгнення або створення так званих «санітарних зон» залишається однією з найбільш обговорюваних тем в українському безпековому просторі. Останні заяви військово-політичного керівництва країни вказують на те, що агресор може використати ресурси невизнаного Придністров'я для тиску на Вінницьку область. Хоча наразі противнику бракує живої сили для масштабної операції, сама ймовірність гібридних атак змушує військових готуватися до найгірших сценаріїв. Дана публікація підготовлена на основі матеріалів спільного аналітичного проєкту видання OBOZ.UA та моніторингової групи «Інформаційний спротив». Військовий потенціал Придністров'я: реальність проти міфів Оцінка сил, зосереджених у самопроголошеній республіці, свідчить про їхню поступову деградацію в умовах повної ізоляції. Російський контингент налічує приблизно 1 700 осіб, які охороняють стратегічні об'єкти, як-от величезні склади боєприпасів у селі Ковбасна та військовий аеродром у Тирасполі. Незаконні збройні формування самої «ПМР» складають близько 8 тисяч осіб, проте їхня технічна оснащеність залишається на рівні минулого століття. На озброєнні анклаву перебуває лише 11 боєздатних танків Т-64 та Т-72, близько 150 одиниць бронетехніки (БМП та БТР), значна частина яких несправна, та застаріла ствольна артилерія. У порівнянні з досвідом та сучасним озброєнням ЗСУ, таке угруповання не здатне на проведення тривалих наступальних операцій. Будь-яка спроба прямого вторгнення призведе до швидкого знищення цих сил протягом лічених днів. Вінниччина під прицілом: гібридна тактика «буферних зон» Незвично те, що в останніх заявах Офісу президента фігурує саме Вінницька область, а не традиційно вразлива Одещина. Кордон Придністров'я з Вінниччиною становить лише 30 кілометрів, і саме тут окупанти можуть спробувати реалізувати сценарій «рейдових дій», який вони вже випробовували на Харківщині. За словами аналітиків, під терміном «буферна зона» Кремль зазвичай маскує звичайне вторгнення на глибину 3–5 кілометрів для захоплення прикордонних населених пунктів. Проте через специфіку географії — Придністров'я є вузькою «кишкою» завширшки до 27 км — будь-яке просування ворога зробить його війська ідеальними цілями для української артилерії та FPV-дронів. Наслідки для Тирасполя та стратегічні висновки Спроба атакувати Вінницьку чи Одеську області стане для придністровського режиму суїцидальною місією. Велика частина території «ПМР» прострілюється Збройними силами України навіть звичайними мінометами, не кажучи вже про високоточну зброю. Будь-який акт агресії автоматично надасть Україні легітимне право на повну зачистку цього ворожого анклаву. Ключові фактори стримування загрози: Вогневий контроль: Україна має повне панування в небі за допомогою дронів на всій площі анклаву. Логістична ізоляція: Можливий контрудар ЗСУ в напрямку Катеринівки переріже основні шляхи постачання ворога, затиснувши його між українськими силами та річкою Дністер. Політична рішучість: Доля «ПМР» у разі атаки залежатиме лише від готовності Києва та Кишинева до рішучих дій. Підсумовуючи, можна стверджувати, що Придністров'я залишається територією терористичної загрози, проте його реальна військова спроможність занадто низька для зміни ситуації на фронті. Будь-які спроби створити «буферні зони» на Вінниччині закінчаться швидким крахом окупаційних сил.