Упродовж століть у літературі та кінематографі формувався стереотип про жінку, яка швидко піддається почуттям і втрачає голову від кохання, тоді як чоловікові нібито потрібно більше часу, щоб усвідомити власні емоції. Втім, сучасні наукові дослідження спростовують це уявлення.

Про результати масштабного дослідження, у якому взяли участь понад 800 молодих людей із 33 країн, повідомило наукове видання Springer.

Як закохуються чоловіки
Дослідники проаналізували дані респондентів віком від 18 до 25 років, які на момент опитування перебували у стані закоханості. Виявилося, що чоловіки значно швидше переживають перші сильні почуття та відчувають так званих «метеликів у животі».

За даними дослідження, чоловіки в середньому усвідомлюють свої почуття вже приблизно через місяць після початку стосунків. Жінкам для цього зазвичай потрібно близько двох місяців. Крім того, майже третина чоловіків зізналися, що закохалися ще до офіційного початку романтичних стосунків, тоді як серед жінок цей показник помітно нижчий.

Також встановлено, що протягом життя чоловіки закохуються частіше, ніж жінки. Саме цим, на думку науковців, можна пояснити, чому вони частіше першими зізнаються у почуттях і говорять про кохання.

Жіноча інтенсивність та нав’язливі думки
Попри те, що жінки закохуються повільніше, їхні почуття виявляються глибшими та інтенсивнішими. Дослідження показало, що жіноче кохання супроводжується вищим рівнем емоційної відданості.

Найбільш помітна різниця між чоловіками та жінками проявилася в частоті нав’язливих думок про партнера. Жінки, які перебувають у стані закоханості, думають про свого обранця в середньому понад половину часу, коли не сплять, — близько 54%. У чоловіків цей показник нижчий і становить приблизно 44%.

ЗСУ запекло нищать російських окупантів: щоб підтримати їх можна перерахувати пожертви у фонди «Повернись живим» та «Сталеві крила». Стань частиною історії та захисти Україну, приєднуйтесь до 3 ОШБр. 🇺🇦

Чому виникає різниця: еволюційний підхід
Науковці пояснюють такі відмінності впливом еволюції та механізмами статевого добору. Історично чоловіки й жінки мали різні адаптивні завдання, пов’язані з продовженням роду.

Зокрема, для чоловіків швидке виникнення почуттів могло слугувати способом продемонструвати зацікавленість і серйозність намірів. Виявляючи емоції та ініціюючи залицяння, вони подавали сигнал про готовність до створення пари.

Для жінок, які несуть більші біологічні витрати, пов’язані з вагітністю, народженням і вихованням дітей, важливішою є обережність у виборі партнера. Саме тому, з еволюційної точки зору, жіноча психіка сформувалася так, щоб не поспішати з повним емоційним залученням, доки чоловік не доведе свою надійність і готовність брати участь у створенні сім’ї.