Посівна кампанія 2026 року обійдеться українським аграріям дорожче, ніж торік. Однією з ключових причин є зростання вартості пального — як через підвищення світових цін на нафту та геополітичні ризики, так і через збільшення акцизів. У результаті це впливає на собівартість зерна, а згодом — і на ціни на хліб.

Фахівці Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» пояснили, як саме пов’язані ці процеси та наскільки відчутними вони будуть для споживачів.

Як пальне впливає на собівартість зерна
Зростання витрат аграріїв, за словами експертів, зумовлене передусім внутрішніми факторами, зокрема підвищенням акцизу на пальне. Це може призвести до подорожчання пального приблизно на 10% і додаткових витрат у розмірі близько 5,7 млрд гривень на рік для аграрного сектору.

Водночас впливають і зовнішні чинники, серед яких — підвищення світових цін на нафту та загострення ситуації на Близькому Сході. У березні ціна на нафту зросла на 10–15 доларів за барель, що безпосередньо позначилося на вартості дизельного пального та транспортних послуг.

Експерти зазначають, що попри це частка пального в собівартості аграрного виробництва залишається відносно невеликою — на рівні 10–12%. Навіть за зростання ціни пального на 20% загальна собівартість зерна підвищується лише приблизно на 2–3%, а загалом — на 5–8% у межах поточного цінового тиску.

Що ще впливає на витрати аграріїв
Окрім пального, на подорожчання посівної кампанії впливають витрати на добрива та засоби захисту рослин, які також зросли в ціні. Додатковим чинником є дефіцит робочої сили, через який агропідприємства змушені підвищувати заробітну плату на 10–15%.

У підсумку, за оцінками науковців, витрати на посівну у 2026 році зростуть на 5–10% і становитимуть близько 240–250 млрд гривень. Найбільше подорожчають пальне та насіння, а також збільшаться витрати на добрива та засоби захисту рослин.

Водночас значну частину ресурсів аграрії закупили ще восени 2025 року, що частково пом’якшує вплив цінових коливань.

Як це вплине на ціни на хліб
Вартість хліба залежить від низки факторів, і вплив пального на неї є обмеженим. У структурі собівартості продукції основну частку становить сировина — зерно та борошно, тоді як на енергію та логістику припадає близько 10–15%.

За оцінками експертів, навіть у разі зростання собівартості зерна через пальне на 3–5%, кінцева ціна хліба може змінитися лише на 0,5–1%.

Водночас загальна тенденція до подорожчання хлібобулочних виробів зберігається. У 2025 році ціни зростали щомісяця на 0,5–2%, і цей тренд продовжиться у 2026 році, зокрема через енергетичні ризики.

З початку року вже зафіксовано зростання цін на окремі види продукції:

пшеничний хліб вищого ґатунку подорожчав до 61,58 грн/кг (+1,7%);

пшеничний хліб першого ґатунку — до 50,37 грн/кг (+3,2%);

ЗСУ запекло нищать російських окупантів: щоб підтримати їх можна перерахувати пожертви у фонди «Повернись живим» та «Сталеві крила». Стань частиною історії та захисти Україну, приєднуйтесь до 3 ОШБр. 🇺🇦

житній хліб — до 52,28 грн/кг (+2,0%);

батон — до 31,16 грн за 500 г (+1,1%).

Експерти наголошують, що на початку 2026 року прямий вплив подорожчання пального на ціни хліба майже не відчувається, адже продукція виготовляється із зерна попередніх врожаїв. Однак до надходження нового врожаю ціни можуть зрости ще на 8–9%.

Таким чином, підвищення вартості хліба очікується поступовим і без різких стрибків, тоді як основний вплив на ціни матимуть не лише витрати на пальне, а й загальна економічна ситуація та енергетичні чинники.