Ніколи не оговтається: яких втрат зазнала армія РФ в Україні за 4 роки

Чотири роки тому Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, сподіваючись на швидку перемогу з використанням обмежених сил. Однак плани агресора зазнали краху з самого початку, перетворивши конфлікт на найкривавіший для російських військ з часів Другої світової війни. Ця війна не лише виявила слабкості російської армії, але й призвела до колосальних втрат, які ставлять під сумнів її майбутній потенціал, йдеться у матеріалі OBOZ.UA і групи "Інформаційний спротив". Динаміка втрат по роках На старті вторгнення в 2022 році російські сили налічували близько 180 тисяч військових, оснащених значною кількістю техніки, включаючи тисячі танків і артилерії. Попри початкові успіхи в захопленні територій, ворог швидко зіткнувся з опором, що призвело до втрат понад 90 тисяч особового складу та змусило провести мобілізацію для поповнення рядів. До кінця року угруповання зросло вдвічі, але ефективність дій значно знизилася порівняно з витраченими ресурсами. У 2023 році, під час українського контрнаступу, російські війська не лише не змогли утримати всі позиції, але й зазнали ще більших втрат – понад 250 тисяч осіб. Хоча чисельність угруповання збільшилася до майже півмільйона, захоплені території скоротилися, підкреслюючи неефективність стратегії. Цей період став поворотним, коли перевага в чисельності не компенсувала брак координації та мотивації. Наступні роки, 2024 і 2025, продемонстрували стійку тенденцію до зниження результативності: захоплення територій зменшилося в рази, тоді як втрати зросли до сотень тисяч щорічно. Угруповання розширилося до 710 тисяч, але перехід до піхотних атак без достатньої підтримки техніки призвів до диспропорційних жертв. Особливо помітним стало те, що мобілізація ледь встигала компенсувати загиблих, а співвідношення вбитих до поранених стало аномально високим. Наслідки для армії РФ та висновки Станом на початок 2026 року російські арсенали значно виснажені: з тисяч одиниць техніки, успадкованої від СРСР, залишилося лише частка, причому значна частина непридатна до використання. Втрати в танках, бронемашинах і артилерії перевищили можливості вітчизняного виробництва, роблячи відновлення неможливим у короткостроковій перспективі. Крім того, в січні мобілізація вперше не покрила щомісячні втрати, сигналізуючи про кризу ресурсів. У підсумку, за чотири роки війна перетворила російську армію на менш ефективну силу, де зростання чисельності не призводить до пропорційних успіхів на фронті. Людські втрати перевершили всі попередні конфлікти РФ і СРСР разом узяті, а технічне виснаження загрожує довгостроковій боєздатності. Ці фактори, разом з економічними та репутаційними наслідками, роблять відновлення для агресора практично недосяжним, змінюючи баланс сил у регіоні на роки вперед.