Військовослужбовці, які самовільно залишили частину, ще мають можливість повернутися до служби на власних умовах, але лише до моменту винесення судового вироку. Після рішення суду процедура змінюється кардинально: право самостійно обирати підрозділ і посаду зникає, а подальша служба відбувається за значно жорсткішими правилами.

Про це в ефірі «Армія TV» розповів представник рекрутингового центру 3-го армійського корпусу з позивним «Тренер».

Чому військові йдуть у СЗЧ і з чим стикаються під час повернення
За словами рекрутера, ситуації із самовільним залишенням частини завжди різні. Найчастіше причинами стають конфлікти з командуванням, сімейні проблеми або бюрократичні збої, зокрема під час лікування. Окремо він звернув увагу на складність і недосконалість механізмів переведення між підрозділами.

«Це може бути банальна сварка зі своїм командиром. Незадоволений тим чи іншим рішенням командира. Це можуть бути сімейні обставини. Довго не було відпустки, вдома проблеми. Людина зібрала речі, поїхала додому, і її подали в СЗЧ», — пояснив військовий.

«Тренер» наголосив, що відповідальності за СЗЧ уникнути не вдасться. Сподівання на те, що про людину з часом забудуть, є хибними, адже справа рано чи пізно доходить до суду.

«Немає моменту відсидітися, що хтось забуде про тебе. Ні, такого немає! Прийде час, тобі доведеться ухвалювати рішення — або повертатися до війська, захищати Україну, або отримати вирок і йти до виправної колонії. А для того, щоб потрапити до колонії, ти ще можеш від трьох до шести місяців перебувати в СІЗО. А закон не дозволяє з СІЗО, навіть якщо людина має бажання, забрати його», — підкреслив рекрутер.

Він додав, що багато військових усвідомлюють помилку вже під час перебування під вартою, однак на цьому етапі повернення до служби юридично неможливе.

«Вибач, кажу, технічна процедура не дозволяє цього. Коли ти будеш у виправній колонії, наші рекрутери завітають, поспілкуються з тобою», — зазначив він.

Моральний вибір і служба після вироку
Під час спілкування із засудженими в колоніях «Тренер» неодноразово чув, що ключовим фактором переосмислення стає ставлення родини й суспільства. Один із чоловіків пояснював своє бажання повернутися до війська саме через майбутнє своїх дітей.

«Що таке 5–6 років для мене, коли у мене ж там діти зростають? А от знає хтось, що я сиджу в колонії, так? А в мене там брат воює, сусід воює. В однокласника там батьки воюють, а в моєї дитини, виходить, батько не хоче захищати Україну, а сидить у колонії. От яке ставлення, яке життя буде, яке буде майбутнє у моїх дітей?» — зауважив «Тренер».

ЗСУ запекло нищать російських окупантів: щоб підтримати їх можна перерахувати пожертви у фонди «Повернись живим» та «Сталеві крила». Стань частиною історії та захисти Україну, приєднуйтесь до 3 ОШБр. 🇺🇦

Водночас він наголосив, що після вироку умови служби стають значно суворішими.

«З виправної колонії ти можеш потрапити лише в штурмовики, і ти там маєш рік перебувати без відпустки», — зазначив військовий.

Рекрутер закликав бійців, які перебувають у СЗЧ, не зволікати й звертатися до рекрутингових центрів добровільно, доки немає судового рішення. Саме на цьому етапі ще залишається можливість обрати посаду за власними навичками та повернутися до служби в підрозділ, де панує підтримка й побратимство.

«Це твоє рішення. Ми шукаємо людей, які за доброї своєї волі долучаються до кращого підрозділу. Не змушуємо нікого. Тому тут рішення за людиною», — підсумував «Тренер».