Сучасний парадокс: чому російська стратегічна авіабаза за тисячі кілометрів зветься «Українкою»

Походження назви одного з ключових військових летовищ країни-агресорки має глибоке історичне коріння. Дослідники з’ясували, що топонім виник задовго до появи сучасної авіації та пов’язаний із масовим переселенням людей. Військовий аеродром «Українка» розташований у Далекосхідному регіоні РФ, за шість тисяч кілометрів від українських кордонів. Його назва походить від однойменного села в Амурській області, яке наприкінці XIX — на початку XX століття заснували вихідці з Полтавщини, Чернігівщини та Київщини. Тоді сотні тисяч українських селян їхали на схід у пошуках вільних земель, створюючи там цілі громади та зберігаючи власну мову й культуру. Історично ці землі отримали назву «Зелений Клин» через надзвичайно високу концентрацію українського населення, яка в окремих районах сягала 70%. Переселенці називали нові поселення на честь рідних домівок, тому на мапі Далекого Сходу з’явилися численні Чернігівки, Полтавки та Українки. Саме від назви такого села у Серишівському районі згодом отримала своє ім’я і база стратегічних бомбардувальників. Сьогодні ця назва набула трагічного та цинічного змісту в контексті сучасної війни. Нащадки тих самих українських колонізаторів, які освоювали дикі землі Амурщини, тепер змушені бачити, як з аеродрому під назвою «Українка» злітають літаки для обстрілів їхньої історичної Батьківщини. Стратегічна авіація, що базується на об’єкті, є основним інструментом ракетних ударів по цивільній та енергетичній інфраструктурі України. Таким чином, топонім, що мав би свідчити про спільне минуле та мирну працю селян-переселенців, перетворився на символ воєнної агресії.