Президент США Дональд Трамп запросив до Ради миру доволі суперечливих людей, зокрема російського диктатора Володимира Путіна.

Запрошення Путіна до так званої «Ради миру» стало черговим сигналом про відсутність намірів Вашингтона посилювати тиск на Росію. Таку оцінку в інтерв’ю «Телеграфу» висловив військовий експерт і колишній співробітник СБУ Іван Ступак.

За його словами, після такого кроку не варто очікувати ані нових санкцій, ані додаткових обмежень чи тарифів проти РФ у найближчій перспективі. При цьому заяви окремих американських політиків про готовність до «нищівних санкцій» лунають не вперше, однак реальних рішень за ними поки не слідує.

Експерт зазначив, що підхід Трампа виглядає суперечливим і нетиповим. Адже американський президент радше чинить жорсткий тиск на союзників, ніж на опонентів, а підбір учасників нової структури ґрунтується не на глобальному впливі держав, а на особистій симпатії глави Білого дому.

До «Ради миру» були запрошені лідери країн, які не є ключовими драйверами світової економіки. Серед них — президент Аргентини Хав’єр Мілей, президент Єгипту та Путін. Водночас представників таких провідних європейських держав, як Німеччина чи Франція, серед запрошених немає.

Згодом стало відомо, що запрошення приєднатися до «Ради миру» отримав і білоруський диктатор Олександр Лукашенко. За наявною інформацією, він сприйняв цю ініціативу позитивно, що ще більше посилило критику щодо складу потенційних учасників нової організації.

ЗСУ запекло нищать російських окупантів: щоб підтримати їх можна перерахувати пожертви у фонди «Повернись живим» та «Сталеві крила». Стань частиною історії та захисти Україну, приєднуйтесь до 3 ОШБр. 🇺🇦

Згідно з проєктом статуту, «Раду миру» позиціонують як міжнародну організацію, покликану сприяти стабільності, відновленню управління та забезпеченню тривалого миру в регіонах, які постраждали від конфліктів. Юридично структура набуде чинності після того, як щонайменше три держави погодяться з її хартією.

Очікується, що засідання з правом голосу проводитимуться раз на рік, а виконавча рада збиратиметься щоквартально без ухвалення рішень. Серед країн, які публічно підтвердили участь або отримали запрошення, називають Аргентину, Канаду, Парагвай, Албанію та Туреччину.