Для звільненого з російського полону захисника Маріуполя Владислава Каретника 2025 рік став переломним.

Після трьох років неволі він повернувся додому на Великдень, а за кілька місяців його життя наповнилося подіями, про які раніше можна було лише мріяти — від творчої реалізації до створення власної родини.

Владислав уже близько восьми місяців перебуває вдома. За цей час він пройшов фізичну реабілітацію та поступово відновлюється психологічно, хоча пережите в Маріуполі та полоні досі дається взнаки. За словами 25-річного нацгвардійця, спогади часто повертаються у снах кілька разів на тиждень, і повністю контролювати це він не може.

Попри складний шлях відновлення, для Владислава важливою подією стало повернення до звичайних символів мирного життя. У його квартирі вже стоїть ялинка — вперше за чотири роки він зустріне Новий рік у вільній Україні разом із родиною.

Окреме місце в історії бійця посідає музика, яка допомогла йому вистояти в неволі. Не маючи паперу чи можливості щось записувати, Владислав створював пісні в пам’яті. Так у полоні народилися 16 композицій, слова яких він заучував напам’ять і наспівував побратимам, аби не втратити внутрішню опору.

Першу пісню військовий присвятив своїй матері, яка регулярно виходила на акції підтримки полонених Маріупольського гарнізону. Після повернення додому він одразу виконав обіцянку — записав трек у студії та подарував його мамі на день народження.

ЗСУ запекло нищать російських окупантів: щоб підтримати їх можна перерахувати пожертви у фонди «Повернись живим» та «Сталеві крила». Стань частиною історії та захисти Україну, приєднуйтесь до 3 ОШБр. 🇺🇦

Ще однією важливою зміною в житті Владислава стало кохання. Уже після звільнення з полону він познайомився з Іриною, яка стала для нього підтримкою під час реабілітації. Пропозицію руки і серця боєць зробив у Карпатах — на вершині гори під час спільної подорожі.

Нині Владислав будує плани на майбутнє, зокрема й творчі: друзі вже підготували студію, де він планує записати решту пісень, написаних у полоні.