Грошей майже не лишилось: експерт пояснив, що відбувається з економікою Росії

Економіст Сергій Фурса прокоментував поширене запитання про те, чи перебуває російська економіка на межі краху. У своєму дописі у Facebook він наголосив, що, попри серйозні проблеми, Росія наразі не стоїть за крок від економічного обвалу й розпаду держави. Водночас Фурса підкреслив, що нинішній стан економіки РФ є найслабшим від початку повномасштабної війни проти України. Ситуація для Кремля послідовно погіршується і цей процес триватиме доти, доки війна не завершиться. Гучні й агресивні заяви диктатора Володимира Путіна, на думку економіста, не відображають реального стану справ. Фурса нагадав, що у 2022 році Росія заходила у війну з фінансовими резервами, запасами озброєння, підготовленою армією та ефектом несподіванки. Нині ж ці переваги втрачені. Запаси нафтодоларів фактично вичерпані, економічне зростання зупинилося, а бюджетна діра залишається значною. Єдиним інструментом покриття дефіциту бюджету, за словами експерта, стає емісія грошей. Це неминуче веде до зростання інфляції, ослаблення рубля та появи дефіциту товарів. Фурса зазначає, що короткостроково така політика не призведе до миттєвої катастрофи, однак у перспективі лише поглиблюватиме кризу. Додатковим ударом по російській економіці стали низькі ціни на нафту, які опустилися до мінімумів з 2021 року, а також суттєве звуження зовнішніх ринків. Європейський газовий ринок для Росії фактично втрачений, що позбавляє бюджет одного з ключових джерел надходжень. Окремо Фурса звернув увагу на кадрову проблему. Російська економіка відчуває дефіцит робочої сили і потребує трудової міграції, однак внутрішня політика, побудована на ксенофобії та мілітаризації, робить це неможливим. Мігрантів намагаються одразу залучати до війни, що лише поглиблює стагнацію. Підсумовуючи, економіст зазначив, що погіршення економічних умов логічно мало б підштовхнути Кремль до реальних переговорів. Проте риторика російського керівництва, зокрема образливі й агресивні висловлювання Путіна, викликає сумніви в його здатності адекватно оцінювати масштаби загроз для власної країни.