Війна як індульгенція: кого в Росії звільняють від покарання в обмін на участь в “СВО”

У Росії на тлі значних втрат армії у війні проти України масово зупиняють і закривають кримінальні провадження, зокрема за особливо тяжкими статтями. Причина — підписання обвинуваченими контрактів із Міністерством оборони РФ з подальшим відправленням на фронт. Таким чином влада намагається поповнити особовий склад без оголошення загальної мобілізації. За інформацією російських адвокатів, призупинення та закриття справ відбувається фактично автоматично. Особи, підозрювані у вбивствах, зґвалтуваннях та інших насильницьких злочинах, можуть підписати контракт прямо в СІЗО, не дочікуючись суду. Після цього кримінальне переслідування відкладають або повністю припиняють. Окрема категорія — військові, які вже побували на війні та вижили. Якщо такий фігурант отримав державну нагороду або був звільнений зі служби після поранення, суди зобов’язані закривати щодо нього кримінальні справи. За даними української розвідки, у російських підрозділах це перетворилося на неформальний «бізнес», коли командири сприяють нагородженню або приховують самопоранення, щоб забезпечити підстави для звільнення від відповідальності. Внаслідок такої практики тисячі людей із тяжким кримінальним минулим опиняються на волі замість відбування покарання. Йдеться навіть про злочини сексуального характеру проти неповнолітніх. Зокрема, в Улан-Уде фігуранту справи про зґвалтування 15-річної дівчини запропонували укласти контракт із Міноборони РФ, і він погодився, уникнувши судового розгляду. Подібна схема застосовується й у справах про жорстокі вбивства. Так, мешканця Свердловської області, який убив дружину та вчинив над тілом наругу, звільнили від реального покарання після укладання контракту й направили на підготовку до участі у бойових діях. Попри те, що йому загрожувало до 15 років ув’язнення, справа фактично втратила хід. Окрему загрозу становлять військові, які повертаються з фронту. Кількість тяжких злочинів, скоєних так званими «ветеранами СВО», у РФ зростає. Родичі жертв, за даними правозахисників, шоковані безкарністю, однак побоюються публічно протестувати через ризик переслідувань за критику армії, тому обмежуються анонімними зверненнями у соцмережах.