Залізниця під вогнем: Росія атакує транспортні артерії України

Росія знову завдала удару по залізниці в Україні. У ніч проти 8 жовтня на Чернігівщині під атаку потрапив товарний потяг, по якому армія РФ випустила 12 дронів-камікадзе «Шахед». Унаслідок удару пошкоджено колії, рух потягів тимчасово зупинено. Напередодні російські війська атакували залізничну інфраструктуру на Полтавщині. Про те, навіщо Кремль нищить українську залізницю, якої тактики далі може дотримуватися ворог, чи загрожує це пасажирським потягам і як можна захистити залізничну систему, розповів військовий експерт Олег Жданов. Чому Росія атакує залізницю За словами Олега Жданова, російська армія цілеспрямовано б’є по залізничній інфраструктурі, адже вона є ключовою для економіки та військової логістики України. «Основну частину вантажів, особливо боєприпаси й техніку, перевозять саме залізницею. Вантажівками це зробити нереально — утворилися б кілометрові колони. Росіяни чудово це розуміють. Важка техніка не може самостійно подолати великі відстані, тому її транспортують лише залізницею. Через це РФ і намагається паралізувати цю систему», — пояснює експерт. Він додає, що Україні варто було б діяти дзеркально, завдаючи ударів по російських залізничних об’єктах:«Наш Генштаб практично не чіпає залізницю на окупованих територіях. Дуже рідко — хіба що в серпні трохи пошкодили ешелони на Запоріжжі, і все. А росіяни тим часом активно будують нові гілки — і на Крим, і на Мелітополь із Ростова, постійно підвозять боєкомплект, техніку, особовий склад». Подвійна шкода від ударів На думку Жданова, атаки по рухомих об’єктах завдають подвійних збитків. По-перше, порушується транспортне сполучення. По-друге, пошкоджується все, що перебуває на потязі. «Коли влучають по ешелону, страждають і колії, і техніка, яка стояла у вагонах. Потім усе це треба відновлювати, розтягувати понівечену бронетехніку, ремонтувати вагони. Це набагато складніше, ніж просто відновити колію», — каже експерт. Він також наголошує, що російські дрони влучають у рухомі склади, бо керуються в режимі онлайн: оператор бачить ціль і коригує траєкторію польоту. Як захистити залізницю від атак Експерт пояснює, що є два основні способи захисту — засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) та вогневі засоби протидії. «РЕБ може прикривати як рухомі потяги, так і станції, вузли чи відстійники, де зберігаються ешелони. Але проблема в тому, що росіяни постійно вдосконалюють свої „Шахеди“. Зараз вони працюють уже на 16 частотах, тож подавити їх надзвичайно складно», — зазначає Жданов. Водночас Україна потребує потужніших засобів ураження:«Кулемети — це добре, але вони не дістають до дронів. Потрібні ракети з дальністю щонайменше 10–15 кілометрів і висотою до 5 тисяч метрів. Тільки ракети можуть ефективно збивати „Шахеди“». Чи загрожує небезпека пасажирським потягам За словами Жданова, загроза пасажирським потягам цілком реальна. РФ продовжує політику терору, намагаючись тиснути на українське суспільство через страх і жертви серед цивільних. «Таким чином ворог хоче нав’язати думку, що капітуляція — краще за війну. Тому я не виключаю, що росіяни можуть бити й по пасажирських потягах. Особливо по звичайних, які тягають електровози — влучання по них може спричинити великі жертви та паралізувати рух», — пояснює експерт. Він додає, що російські дрони активно проводять розвідку, шукаючи цілі серед вантажних складів:«Нещодавно два розвідники пролетіли через увесь Київ. РФ аналізує відео, щоб визначити маршрути потягів. Вдень залізниця фактично стоїть, рух відбувається переважно вночі. Наші кулемети не дістають до дронів, бо ті літають вище 4 тисяч метрів, а ракет бракує». Як РФ дізнається, куди бити Експерт пояснює: росіяни отримують інформацію завдяки розвідданим і коригувальникам.«Якщо знають, що певної ночі поїдуть ешелони, запускають десять „Шахедів“ із проміжком у 15–20 хвилин — і ті кружляють, очікуючи ціль», — каже Жданов. Як Україна може захистити рухомий склад За його словами, щоб уникнути втрат, Україна має швидко реагувати і навіть звернутися до досвіду Другої світової війни:«До складу ешелонів треба додавати платформи з мобільними групами протиповітряного захисту. Вони повинні бути обладнані радіолокаційними станціями, тепловізійними прицілами та системами напівавтоматичного наведення кулеметів. Так ми зможемо ефективно відбивати атаки дронів». Експерт переконаний: Україна має все необхідне для реалізації такого підходу — потрібно лише масштабувати цей досвід і швидко впровадити його на практиці.