Після завершення війни найімовірніше швидко повернуться українці, які нині перебувають у сусідніх державах — Польщі, Молдові, Румунії чи Чехії. Натомість із поверненням тих, хто працює у Великій Британії, Німеччині, Нідерландах чи Ірландії, ситуація буде складнішою.

Таку думку висловив доктор економічних наук, фінансист і експерт із міграційної політики Андрій Гайдуцький в інтерв’ю «Телеграфу».

«Я думаю, першими почнуть повертатися українці з найближчих країн — Польщі, Чехії, Угорщини, Молдови. У Молдові зараз зарплати вже вищі, ніж в Україні. Але після завершення війни частина підприємств в Україні буде змушена підняти оплату праці, адже сьогодні багато людей працюють під “бронню” чи мають відстрочку від мобілізації. Коли воєнний стан скасують, вони масово почнуть звільнятися. Бізнесу доведеться підвищити зарплати на 15–30%, щоб утримати кадри», — пояснив експерт.

Ще одним чинником повернення він називає власне житло: українцям не доведеться витрачати 20–30% заробітку на оренду, яку вони оплачують за кордоном. Водночас він визнав, що для багатьох, чиє житло в Україні зруйноване, цей аргумент не спрацює.

«Складніше буде повернути тих, хто влаштувався у Великій Британії, Німеччині, Нідерландах, Ірландії. Там діють потужні соціальні системи, компанії надають працівникам страхування, пенсійні програми, а держава й громади допомагають із житлом. Крім того, через брак кадрів робітників там цінують більше», — додав Гайдуцький.

ЗСУ запекло нищать російських окупантів: щоб підтримати їх можна перерахувати пожертви у фонди «Повернись живим» та «Сталеві крила». Стань частиною історії та захисти Україну, приєднуйтесь до 3 ОШБр. 🇺🇦

На його думку, спеціальні програми для українських біженців за кордоном поступово згортатимуть. Наприклад, у Канаді, де діє понад 80 різних імміграційних програм, існує квота: 15% усіх нових резидентів обов’язково мають бути біженцями. Але йдеться лише про новоприбулих. Тож українці, які вже перебувають у Канаді чи інших країнах, з часом змушені будуть переходити на стандартні міграційні програми, а далі вирішувати — залишатися чи повертатися додому.

«І тут багато залежить від самої України — чи підтримувала вона контакт зі своїми громадянами весь цей час? Чи створила підстави для повернення? Наприклад, у Канаді дуже мало літніх філіппінців, бо в них є мотивація повертатися. Держава через банки, іпотечні, страхові та інвестиційні інструменти спрямовує їхні кошти додому. Тому потреби залишатися в Канаді вони не мають», — навів приклад експерт.