Трамп і Балтія: чому зміни у Стратегії США насторожують союзників

Під час візиту нового президента Польщі Кароля Навроцького до Білого дому Дональд Трамп запевнив, що Сполучені Штати не виводитимуть свої війська з цієї країни. «Якщо буде потрібно, – сказав він, – ми відправимо ще більше». Проте вже давно звикли, що заяви Трампа слід сприймати з обережністю, адже ключове значення мають дії його адміністрації. А вони свідчать про підготовку до зміни Стратегії національної оборони США, яка незабаром буде оприлюднена. У документі головна увага зосереджена на внутрішніх загрозах та безпеці регіонів поруч зі США. Натомість протистояння з Китаєм, Росією та іншими опонентами відсунуте на другий план. Європейський тривожний сигнал Для Європи такі пріоритети не віщують нічого доброго. США планують скоротити фінансування програм з підготовки та оснащення армій держав, що межують із Росією. Пентагон уже повідомив європейських партнерів про припинення частини допомоги. Це рішення насамперед вдарить по країнах Балтії — Литві, Латвії та Естонії. Хоча офіційно воно поки що не зачіпає американську військову присутність у регіоні, експерти переконані, що це лише питання часу. Найбільша ж шкода вже очевидна — політична: Кремль отримає сигнал про послаблення західної підтримки. Президент Естонії Алар Каріс та ексміністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс уже заявили, що країнам Балтії слід готуватися до значного скорочення американської допомоги й самостійно нарощувати оборонний потенціал. Нова стратегія Пентагону За повідомленнями ЗМІ, найближчим часом Пентагон оприлюднить не лише нову Стратегію нацоборони, а й огляд глобальної присутності та систем ППО/ПРО. Проєкт документа, який перебуває у міністра оборони Піта Гегсета, віддає пріоритет внутрішнім завданням, включно з боротьбою з нелегальною міграцією, протестами та наркокартелями. Автором стратегії став Елбрідж Колбі, відомий прихильник ізоляціонізму. Його команда також готує документи щодо майбутнього розміщення американських військ у світі й систем протиракетної оборони. Очікується, що в усіх документах пролунає заклик до союзників самостійно брати на себе більшу частину відповідальності за оборону. Пріоритет – боротьба з картелями Адміністрація Трампа 2025 року різко посилила боротьбу з наркокартелями, прирівнявши їх до терористів. Це дало змогу застосовувати армію для операцій проти картелів у Венесуелі та Мексиці, використовувати авіацію, флот та інші сили. У серпні Трамп підписав указ, що дозволяє безпосереднє застосування військової сили проти картельних угруповань. Європейський скепсис Попри заяви Трампа про незмінність військової присутності у Європі, європейські союзники йому не довіряють. Занепокоєння посилюють відсутність комунікації з командою Колбі та непрозорість планів щодо подальшої долі американських військ у Німеччині, Польщі, Румунії та країнах Балтії. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус уже вимагав від Вашингтона «дорожню карту» можливого виведення військ. Балтійська вразливість Литва та Естонія підтвердили: фінансування програм безпеки буде скорочене. Йдеться про сотні мільйонів євро. Під загрозою опинилася Балтійська безпекова ініціатива, а також «секція 333», яка дозволяла фінансувати закупівлю американської техніки й навчання військових. Втрата американської допомоги стане важким випробуванням для Балтії. Нині сили НАТО в регіоні обмежені: у кожній країні розташовані лише батальйонні групи. Лише Німеччина збільшує свою присутність, розгорнувши у Литві 45-ту бронетанкову бригаду — перше постійне розміщення німецьких військ за кордоном після Другої світової війни. Зростаюча загроза Росії Аналітики попереджають: Росія може скористатися ситуацією й піти на агресивні дії, зокрема проти Сувальського коридору, що відрізав би Балтію від союзників. У ГУР України зазначають, що Москва запускає найбільшу програму переозброєння з часів СРСР, виділивши на це понад 1,2 трлн доларів. Кремль відкрито погрожує Балтії, заявляючи, що у разі війни вона стане першою ціллю. Подібні заяви роблять і Путін, і Медведєв. Чому це суперечить інтересам США Голова парламентського комітету з міжнародної політики Олександр Мережко наголошує: відхід США із Європи підірве основу НАТО. Віра у те, що напад на одного члена Альянсу означає відповідь усіх, є ключовим стримуючим фактором для Путіна. Якщо ця довіра похитнеться, Росія обов’язково спробує скористатися слабкістю. На його думку, рішення Трампа продиктоване внутрішніми політичними міркуваннями, але воно суперечить стратегічним інтересам самих США. Історія показує: дешевше і безпечніше зупинити агресора в Європі, ніж воювати вже на власному континенті. Мережко переконаний: європейські країни мають поступово перебирати на себе більше відповідальності, але водночас зберігати міцний союз зі США. Особливо це стосується країн Балтії, які одними з перших виконали вимоги НАТО щодо витрат на оборону. Саме тому нинішнє скорочення підтримки з боку Вашингтона виглядає нелогічним і небезпечним.