В Україні стрімко зникають птахи: деякі види вже вимерли, інші — на межі зникнення

Понад 90 видів птахів в Україні опинилися під загрозою зникнення. Такі тривожні дані озвучив орнітолог Геннадій Фесенко з Інституту зоології ім. Шмальгаузена НАН України. За його словами, наразі до Червоної книги України занесено 91 вид, і ця цифра зростатиме: у майбутнє, четверте видання планують додати ще чотири пташиних види. Серед останніх, що потрапили до списку — пірникоза сірощока, пірникоза червоношия, грицик великий і вівсянка лучна. Зокрема, ситуація з останньою викликає особливе занепокоєння в науковців: за останні 15 років її чисельність у Європі впала з приблизно 100 тисяч до всього кількох сотень пар. В Україні, де раніше цей птах гніздився у заплавах Десни, він, ймовірно, вже повністю зник як гніздовий вид. Науковець наголошує, що зменшення чисельності птахів пов’язане насамперед із трансформацією природного середовища, зокрема місць зимівлі вівсянки лучної в Південно-Східній Азії. Там її природні луки масово перетворюють на рисові поля, непридатні для існування цього виду. Ще одна причина — масове відловлювання птахів для вживання в їжу, що, за словами Фесенка, фактично призводить до їхнього «з’їдання». Особливий приклад — кульон тонкодзьобий. Колись численний у ХІХ столітті, цей кулик із характерним довгим вигнутим дзьобом нині вважається повністю зниклим. Його гніздування так і не було надійно задокументоване, що ускладнило охоронні заходи. Через активне полювання популяція різко зменшилася, і вже у 1980 році птаха включили до першого видання Червоної книги України. Зараз кульона тонкодзьобого, як зазначає орнітолог, зберегти вже не вдалося. Разом з ним до охоронного списку потрапили схожі на нього великі й середні кульони. Хоч вони й більші за розмірами, сплутати їх у польових умовах неважко, саме тому вся «група» цих птахів повністю заборонена до відстрілу. Не менш складна ситуація зі степовими видами птахів. Геннадій Фесенко підкреслює, що через масштабне перетворення степових екосистем на орні землі багато видів втратили середовище для гніздування. Зокрема, остання пара орла степового перестала гніздитися ще у 1980-х роках. Зараз лише зрідка на півострові Крим можна зустріти буревітра степового. Лунь степовий також фактично зник, а журавель степовий зберігається лише в дуже незначній кількості. Ці приклади, на думку науковця, свідчать про незворотні наслідки втручання людини у природні процеси. Втрата навіть одного виду — це ланка у великому ланцюгу, який забезпечує екологічну рівновагу. Якщо ситуацію не змінити, Україна ризикує втратити значну частину свого пташиного різноманіття назавжди.