РПЦ шпигує в Європі: Швеція викрила лігво “агентів в рясах” біля аеродрому НАТО

Шведські журналісти виявили, що храми Російської православної церкви у Швеції та Норвегії систематично зводяться поблизу стратегічних об’єктів — від військових баз до енергетичних підприємств. Йдеться про заводи, військові бази, аеропорти та енергетичні компанії. Найбільше запитань викликає діяльність РПЦ у Швеції — країні, що межує з Росією і готується до вступу в НАТО. Журналісти з’ясували, що в низці міст церкви Московського патріархату були зведені у стратегічно вразливих локаціях. Деякі з них фінансувалися структурами, пов’язаними з російською державною корпорацією «Росатом». У шведському місті Вестерос церква РПЦ розташована лише за кілька кілометрів від заводу з виробництва ядерного палива, а також поблизу аеропорту, що може використовуватися військовими. Її будівництво підтримував представник російського посольства, якого місцева влада підозрює у зв’язках зі спецслужбами. Високий паркан і камери навколо храму тільки підсилюють підозри. Ділянку під церкву передали за посередництва «Росатома», а дозвіл на будівництво пройшов незвично швидко для шведської бюрократії. Священник Павло Макаренко, який керує храмом, раніше керував компанією з сумнівними фінансовими операціями. Його зв'язок з Росією офіційно підтверджено подякою від російської зовнішньої розвідки. Подібна ситуація повторюється у кількох шведських містах. У Євле, Арборсі та Уппсалі церкви РПЦ розміщені на відстані від кількох сотень до кількох тисяч метрів від військових об’єктів, навчальних полігонів і стратегічних мостів. Така послідовність у виборі місця зведення храмів виглядає системною, а не випадковою. Служителі цих парафій мають біографії, що свідчать про тісні зв’язки з Росією або підозрілі професійні історії. Наприклад, отець Бабушин, який очолює кілька храмів у Швеції, раніше працював у Московській області, а нині керує парафіями поблизу енергетичних об'єктів. У Стокгольмі храми РПЦ також виявилися поблизу важливих державних та оборонних установ. Церква Сергія Радонезького, наприклад, розташована неподалік Міністерства оборони Швеції та кількох дипломатичних місій. Її настоятель, ігумен Микита, обіймає посаду у Відділі зовнішніх церковних зв’язків РПЦ, що лише підсилює побоювання щодо потенційного шпигунського елементу. Його друга церква — всього за 770 метрів від посольства Чехії та в пішій доступності від інших урядових будівель. Ситуація не обмежується лише Швецією. У Норвегії храми РПЦ також з’являються поблизу важливих об'єктів: від військових гарнізонів до заводів з виробництва сталі та напівпровідників. У Варде церкву навіть збудували біля радіолокаційної станції GLOBUS — одного з ключових елементів норвезької системи оборони. Настоятелі місцевих парафій мають тісні зв’язки з Росією, деякі з них відкрито підтримували військові дії Кремля. Аналітики припускають, що розташування церков РПЦ поблизу об’єктів інфраструктури є частиною ширшої стратегії російського впливу в Європі. Зокрема, можливе використання церков як точок спостереження, комунікацій або навіть логістичних хабів. Влада скандинавських країн вже почала уважніше перевіряти діяльність церковних структур із Москви.