Кожен другий нардеп — у реєстрі боржників: скандальні деталі

Понад половину чинних народних депутатів України були внесені до Єдиного реєстру боржників. Із 399 парламентарів 210 мали офіційний статус «боржника» — здебільшого через несплачені штрафи за порушення правил дорожнього руху. Однак серед них є й ті, хто мав борги з аліментів, за комунальні послуги або перед державою з податків. Про це повідомляє OBOZ.UA. У відкритому реєстрі боржників фігурують імена понад 200 депутатів. Приблизно 30 із них досі не погасили свої зобов’язання. Абсолютним «рекордсменом» став обранець, на якого припадає 99 штрафів. Докладніше про те, за що політики потрапляють до цього списку Мін’юсту — у матеріалі. Більшість боржників — нардепи За статистикою, понад 52% чинних народних депутатів України фігурували в реєстрі боржників. Деякі — ще до обрання до Верховної Ради. Лідером за кількістю виконавчих проваджень став Михайло Бондар із «Європейської солідарності», який отримав 99 штрафів за порушення ПДР. За його словами, під час повномасштабної війни він ввіз в Україну сотні авто для ЗСУ, і тимчасово зареєстровані вони були саме на нього. За кермом цих автівок перебували військові, які й порушували правила, але відповідальність — на власникові. «Блокували і мої особисті рахунки, і рахунки благодійного фонду», — пояснює Бондар. Його випадок — радше виняток. Друге місце за кількістю справ посів Ігор Негулевський — у нього 38 проваджень і 24 несплачені штрафи, більшість з яких були до 2022 року. До реєстру потрапляють лише ті штрафи, які не оплачено вчасно. Якщо депутат мав десятки порушень, але сплатив усе в строк, у реєстрі його не буде. Третім за кількістю проваджень став «слуга народу» Володимир Тимофійчук — у нього 25 справ, з яких 11 стосуються порушень ПДР. Загалом 150 із 210 нардепів у реєстрі — це ті, хто не оплатив штрафи за порушення на дорогах. У більшості випадків — це один-два штрафи. Однак понад 10 несплачених порушень мають такі депутати: Олександр Фельдман («Відновлення України»), Василь Вірастюк («Слуга народу»), Артем Дмитрук (перебуває за кордоном), Олександр Сухов («Довіра») та Андрій Одарченко («Слуга народу»). Аліменти й комуналка: за що ще депутати стають боржниками Василь Вірастюк був занесений до реєстру через невиконання рішення суду щодо аліментів. Його колишня дружина Інна подала позов, у якому вимагала щомісячні аліменти у 80 тис. грн (по 40 тис. на кожного сина), зазначаючи, що він не бере участі в утриманні дітей. В обґрунтуванні суми позивачка вказала, що діти швидко ростуть і мають великі потреби через свою комплекцію. Вірастюк заперечив, пояснивши, що з 2017 року має другу групу інвалідності й, як нардеп, не має права на підприємницьку діяльність. Суд погодився з цими аргументами й зобов’язав його сплачувати 1/3 доходу на кожну дитину. Загалом через борги з аліментів до реєстру вносили імена 13 депутатів. Наприклад, «слуга народу» Денис Герман потрапив туди ще у 2012 році, але згодом погасив заборгованість. Суд тоді зобов’язав його сплачувати половину заробітку на двох дітей, але не менше 30% прожиткового мінімуму. У 2016 році позов про аліменти подала колишня дружина майбутнього нардепа Андрія Богданця («Слуга народу»). А Сергій Козир — ще один «слуга» — опинився в реєстрі у 2015 році після позову колишньої дружини Анни Козир. Він визнав вимоги, погодився платити 1/4 доходу, але у 2019 році звернувся до суду з проханням зменшити суму, бо в новому шлюбі у нього народилася ще одна дитина. Інші нардепи з історіями щодо аліментів: Сергій Власенко («Батьківщина») — мав провадження у 2014 році; Олександр Кабанов («Слуга народу») — у 2016 році сплатив аліменти через суд. Ще один приклад — Петро Павловський («Слуга народу»), який потрапив до реєстру в серпні 2023 року. Позов від його колишньої дружини датований ще 2017 роком. Суд зобов’язав його виплачувати 1/3 доходу на утримання доньки й сина. Також у нього був борг за опалення — у 2018 році «Харківські теплові мережі» домоглися часткового погашення боргу в розмірі 5 068 грн. Однак найбільший борг за комунальні послуги — у Михайла Макаренка, члена партії «За життя та мир» (раніше — ОПЗЖ). У лютому 2024 року він змушений був сплатити 53 077 грн боргу «Київтеплоенерго». Згідно з судовими матеріалами, Макаренко роками не платив за опалення й гарячу воду, причому частина боргу — ще до 2018 року. Спочатку суд визнав лише частину боргу, але апеляція дозволила стягнути повну суму. Депутат до суду не з’являвся й жодних пояснень не надавав. У підготовці матеріалу використано дані сервісу YouControl, Єдиного реєстру боржників та Реєстру судових рішень.