Фінансова грамотність українців: чому рівень знань низький і як це змінити

Фінансова грамотність — це не лише економія. Це — здатність ефективно користуватися ресурсами, уникати ризиків і забезпечувати фінансову стабільність. І почати можна вже сьогодні — з простого обліку власних витрат. Нещодавнє дослідження НБУ засвідчило: українські підлітки мають лише базові знання з фінансової грамотності. Ситуація серед дорослих — дещо краща, але загалом рівень залишається незадовільним. Ще до повномасштабного вторгнення оцінки USAID фіксували низьку фінансову обізнаність населення. Як наслідок — відсутність заощаджень, борги, шахрайські схеми, мінімальна участь в інвестиціях і відсутність фінансової стабільності. За словами Дмитра Замотаєва, директора департаменту роздрібного бізнесу Глобус Банку, українці історично не мали досвіду життя в ринкових умовах. Після розпаду СРСР громадяни не володіли базовими навичками фінансового планування, а влада тривалий час приймала рішення замість них. Усе це сформувало пасивне фінансове мислення. Крім того, низькі доходи не дозволяють домогосподарствам накопичувати кошти чи планувати пенсію. За даними НБУ, у 2024 році лише 12% українців мають заощадження, яких вистачить більше ніж на три місяці без доходів. Ще один фактор — поширеність тіньових схем: "зарплати в конвертах", ухилення від податків, неофіційні розрахунки. Це знижує інтерес до легальних фінансових інструментів. Брак знань має прямий вплив на фінансову поведінку. Люди необачно продають банківські картки шахраям ("дропи"), не розуміючи наслідків. Часто їхні картки блокують через порушення лімітів — теж через необізнаність. Більшість не розуміє, як працюють податки, кредити чи депозити. Ринок акцій і похідних інструментів для пересічного українця — взагалі "terra incognita". У результаті — відсутність довіри до легальних інструментів і збільшення кількості жертв шахрайства, зокрема через Telegram-боти з нереальними обіцянками прибутків. Інфляція, комісії, валютні коливання, умови кредитів — більшість українців не враховує цих чинників. Як результат — не вміють порівнювати фінансові продукти, обирають перший-ліпший обмінник без перевірки курсу, ліцензії чи комісій. За словами аналітиків КИТ Group, це призводить до серйозних фінансових втрат. Попит на цифрові сервіси зростає. Платформи обміну з прозорим курсом допомагають орієнтуватися в ринку. КИТ Group, наприклад, уже впроваджує елементи фінансової освіти в клієнтському сервісі — пояснює курсові зміни, надає поради щодо вибору інструментів. За словами Замотаєва, першим кроком має бути звичка вести облік витрат. Цього можна навчитися через безкоштовні курси, кампанії НБУ чи програми банків. Але головне — усвідомити важливість фінансової грамотності. Експертка Ольга Чуркіна радить: почати з простого — фіксувати витрати й створити фінансову подушку. Не обов’язково накопичувати одразу великі суми. Достатньо регулярно відкладати хоча б 500–1000 грн після отримання зарплати. Це формує впевненість у майбутньому та знижує потребу в кредитах на побутові потреби. Якщо є борги, за її словами, можна водночас і погашати їх, і створювати резервний фонд, якщо це не призводить до додаткових витрат на обслуговування. Чуркіна радить не ускладнювати процес обліку — можна округлювати суми, використовувати мобільні застосунки, фіксувати витрати хоча б три місяці поспіль. Це дозволяє краще зрозуміти власні фінансові звички та знайти можливості для економії. Після аналізу витрат можна починати планувати витрати на страхування, техобслуговування, відпустку. Чуркіна радить відкладати по 200–500 грн на кожну з обов’язкових статей. Це дозволяє уникнути кредитів у критичний момент.