Військові аналітики відзначають потенційні зміни у стратегії Росії на фронті. Зокрема, останні переміщення російських військ можуть свідчити про перерозподіл сил та зміну пріоритетних напрямків наступу.

За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), нещодавня передислокація російських військових підрозділів з Донеччини до північної частини Сумської області вказує на ймовірну спробу Москви реалізувати ідею Володимира Путіна про створення так званої “буферної зони” вздовж кордону з Україною. Це також підтверджує його прагнення до подальшої експансії, попри обмежені ресурси Росії.

Український військовий експерт Костянтин Машовець повідомив про перекидання підрозділів 752-го мотострілецького полку та 200-ї мотострілецької бригади для посилення наступу на Сумському напрямку. Ці частини, раніше задіяні на інших ділянках фронту, зокрема під Бахмутом і Часовим Яром, тепер помічені поблизу села Володимирівка на Сумщині та в російському селі Гордєєвка, що межує з Україною. Хоча ISW продовжує моніторинг, незалежних підтверджень активної участі цих сил у Сумській області наразі немає.

ЗСУ запекло нищать російських окупантів: щоб підтримати їх можна перерахувати пожертви у фонди «Повернись живим» та «Сталеві крила». Стань частиною історії та захисти Україну, приєднуйтесь до 3 ОШБр. 🇺🇦

До літа 2023 року 200-та бригада брала участь у боях на Бахмутському напрямку, який вважався для росіян пріоритетним. Останні підтвердження її присутності в Часовому Яру датуються початком травня. Аналітики ISW раніше зазначали, що російські війська не змогли прорвати українську оборону на заході та південному заході від Часового Яру, що ускладнює їхню підготовку до можливого наступу на Костянтинівку.

Передислокація сил з-під Часового Яру, на думку ISW, може свідчити про тимчасову паузу в планах наступу на Костянтинівку. Це узгоджується з оцінкою Інституту про те, що Росія наразі не має достатніх резервів для ведення активних бойових дій одночасно на кількох напрямках. Експерти припускають, що російське командування вважає Сумський напрямок більш перспективним для досягнення результатів, ніж затяжні бої під Часовим Яром, прагнучи створити буферну зону також у північних частинах Сумської, Чернігівської та Харківської областей.