Чи прив’язана душа людини до могили, де вона похована

З давніх-давен люди наділяють місця поховань особливим змістом і це дивним чином поєднується з переконанням вірян людей про те, що тіло є лише оболонкою для душі, яка після фізичної смерті набуває свободи. Але чому тоді могили мають сакральне значення? Відповідь на це запитання дав в інтерв'ю виданню "Діло" відомий релігієзнавець Ігор Козловський. За словами фахівця, можна виділити кілька фундаментальних причин такого відношення: 1) Енергетичний слід Могила – останнє місце, де було тіло. Емоції прощання залишають енергетичний слід, що посилюється візитами близьких. Це наче пам'ять, зафіксована у просторі. 2) Проміжне перебування За традицією, душа не йде одразу, а 40 днів залишається поряд — відвідує будинок, близьких та часто свою могилу. Тому це місце відчувається як точка духовного контакту. 3) Символ пам'яті Для живих могила не просто поховання, а спосіб зв'язку. Тут простіше молитися, згадувати, говорити із померлим. Місце наче «відповідає» — спокоєм чи відчуттям присутності.