5 грудня 1994 року Україна відмовилася від свого ядерного арсеналу, який був третім за потужністю у світі. Це сталося в рамках її приєднання до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. В обмін на це Київ отримав гарантії безпеки від США, Великої Британії та Росії.

Підписанти меморандуму зобов’язувалися:

  • поважати суверенітет та територіальну цілісність України;
  • утримуватися від загрози силою чи економічного тиску;
  • не використовувати проти України ядерну або іншу зброю.

Україна своє слово дотримала, знищивши або передавши Росії весь ядерний потенціал. Проте Росія порушила свої зобов’язання у 2014 році, окупувавши Крим та розв’язавши війну на Донбасі. США i Велика Британія, які також підписали меморандум, не змогли забезпечити обіцяний захист.

Чи могла Україна залишитися ядерною державою?

На початку 1990-х Україна мала 176 міжконтинентальних балістичних ракет та понад 2,5 тис. тактичних ядерних боєголовок. Проте вся система управління ядерною зброєю знаходилася в Росії, що робило її фактично непридатною до використання без втручання Москви. Крім того, утримання такого арсеналу вимагало б значних фінансових ресурсів — близько 65 млрд доларів. Захід також чинив тиск, погрожуючи Україні міжнародною ізоляцією.

ЗСУ запекло нищать російських окупантів: щоб підтримати їх можна перерахувати пожертви у фонди «Повернись живим» та «Сталеві крила». Стань частиною історії та захисти Україну, приєднуйтесь до 3 ОШБр. 🇺🇦

Чому Будапештський меморандум не працює?

  • Документ не має механізму виконання. У тексті йдеться лише про “запевнення” безпеки, а не про юридично закріплені гарантії.
  • Реакція світу на агресію Росії була обмеженою. США та Велика Британія не надали військової допомоги, лише висловлювали дипломатичну підтримку.
  • Західні експерти попереджали про слабкість договору. Колишній посол США в Україні Стівен Пайфер наголошував, що “запевнення” Будапештського меморандуму не можуть зрівнятися з реальними безпековими угодами, такими як членство в НАТО.

Підписання Будапештського меморандуму стало стратегічною помилкою для України, яка позбулася ядерної зброї без дієвих гарантій безпеки. Події 2014 року довели, що міжнародні угоди без механізму примусу не є надійним інструментом захисту суверенітету. Сьогодні Україна продовжує боротися за свої території, а досвід історії свідчить: безпека держави залежить не лише від домовленостей, а й від здатності їх захистити.